Десь в кінці серпня я їхав потягом Трускавець-Київ, я сів в Тернополі близько першої години ночі, а о шостій ранку якась пятдесятирічна пані вже злізла з верхньої полиці і вийшла в коридор. Незабаром я почув як вона навмисно голосно кличе провідника "маладой чєаєк ви кагда будєтє пасажираф будіть а то я уже хачю чяй с пєчєньєм піть". Провідник щось їй буркнув на ходу, і тому ця пані почала раз за разом входити та виходити, шуміти і поскільки я спав на нижній полиці звернулася до мене - "маадой чєаєк сколька можна спать? Я уже хачю чяй с пєчєньєм піть". Дивлюся на годинник - за пять шоста. А поскільки я завжди розмовляю в Україні виключно Українською то і відповідаю тій пані, що мовляв вибачте але я вас просто не розумію... Ну маю я право знати три іноземні мови і не знати іноземну мову сусідньої держави на сході.
Пані вилупила очі і видала: "нє панімаєт он. А я что на нємєцкам блять разгаваріваю ?".
Зізнаюся, що я не стримався ... не знаю чому, чесно, чи то від того що вже набридло як всі ці москалі називають нас Українців "фашистами і каратєлямі" але я їй відповів  "А у нас, що хіба війна з німцями ?".
І тут таке почалося ...
Саме перше що вона крикнула мені на всю горлянку було:
"Лєніна зачєм разваліл?", - а вже потім "Ти что свабодавєц цука ?". Тут прокинулася її подруга і вже вони удвох взяли мене на горло і подруга кричала: "Пасматрі на нєво, здаравяк-пєрєросток, почему блять нє на фронтє? На васток! Ти сєчас там падихать должен. Сматрі на нєво, біндєравєц на х#й, на фронт сука і там сдохні. Щас міліцию визаву".
Я вийшов, виходу у мене не було. Помившись, почистивши зуби я зайшов у купе і мовчки одівався, єдине, що мені підняло настрій, то це гордість за жителів Трускавця коли перша пані жалілася іншій: "Прєдставляєтє до чєво страну сукі давєлі, ну жилі вєдь нармальна, гаварілі всє на рускам вєздє, а тут вот била в Трускавце, так вот еті біндєравци мєстниє, как услишалі што я руцкая, так я полчаса сідєла і мнє нікто завтрака нє пріньос".
Якось на днях дивився в новинах про те, що сбУ затримала українця який співпрацював з угруповуваннями днр та лнр і т.д., сьогодні знову дивлюся в новинах, що якийсь там український кандидат від партії порошенків "солідарність" "в стані алкогольного анабіозу" веде себе аморально і бла-бла-бла ...
Але коли я дивлюся ці новини то я не бачу там Українців. Не бачу, то не Українці.
Я бачу затриманого який дає покази СБУ російською мовою. Який же він Українець?! Та він і мови нашої не знає. Як вони зробили висновок що цей зрадник є Українець? На підставі чого ? Бо у нього вилучили Український паспорт ?
Так само і цей кандидат в депутати від блоку порошенка "солідарності", він пяний горланив на російській мові російські матюки ... які у нього ознаки Українця ? Український паспорт ? Треба значить розібратися, як він його отримав.
Отже, Українцями чомусь називають тих людей, які не тільки не є ними за визначенням, але навіть самі асоціюють і називають себе росіянами.
Особисто мене, як Українця, це ображає.
Одного разу в Іспанії я дивився репортаж про затримання наркотрафіканта. Так ось ведучий потім сказав: "В ході операції поліція затримала громадянина Аргентини та колумбійця який вже більше десяти років проживає в Севільї і має іспанське громадянство...". Тобто вони не назвали його іспанцем не дивлячись на іспанське громадянство.
В свій час після проголошення назеложності Прибалтики, громадянство отримали потомки тільки тих людей, які його мали ще до окупації сере-сер, тобто їхні батьки і діди. А у нас громадянство отримали автоматично усі мешканці які проживали в Урср, тобто вся та наволоч і бидлота, яку вивозило і звозило нквс, кгб та різні політруки.
Саме тому я вважаю, що нам потрібен Закон про діаспору.
Живуть тут представники російського народу, Бог з ними, не вбивати ж їх тепер, хай живуть, але потрібно називати речі своїми іменами. Вони не можуть бути російськомовними українцями, бо немає у світі і природі польськомовних німців чи японськоомовних китайців.
Хай це буде громадянин України російського походження, хай у нього будуть всі необхідні права для навчання і розвитку, проживання та праці. Але ми повинні знати хто ця людина і чому вона себе так веде, чому говорить російською і нам зраджує на користь росії. Закон про діаспору повинен обмежувати цих людей обиратися до центральних органів влади і бути обраними, займати керівні посади у мвс, сбУ і міністерстві оборони, впливати на розвиток нації, на її вибір. Бо наслідки ми бачимо зараз довкола себе і вони плачевні.
Адже якщо людям з російським корінням щось не подобається в Україні, чи то мова, чи релігія, чи Історія і наші національні Герої, чи прагнення в ЄС то вони завжди можуть вільно поїхати на росію. А нам україгцям куди звідси подітися ?
Хіба здохнути на фронті ...