для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Воно повернулося


Воно повернулося
Колись таке було. Дідусь розповідав.
 
Їхав від друзів - святкували День Незалежності. Зайшов у метро (я в мультикамі і зеленому береті) - там група правосеків. Вітаюся "Слава Україні" у відповідь "Героям слава! Брате, ти давно звідти? Як ти тут?" Слово за слово - хлопці розповіли що о 20.30 на Михайлівській буде відкриття пам'ятника добровольцям. Дізналися що я доброволець-козак. "Брат підгрібай, це ж і вам пам'ятник!"
 
Абсолютно незнайомі люди.
 
Я й не збирався виходити у центрі, але не витримав. До відкриття було ще хвилин 45 - пройшовся Майданом послухав симфонічний оркестр. Підійшла миловидна жінка: "Ми так вам вдячні за вашу службу". Підійшли хлопці в мультику: "Слава Україні, брате! Зі святом тебе!"
 
Абсолютно незнайомі люди.
 
Піднявся на Михайлівську. Люди-люди-люди. Однострої-однострої-однострої. Кепі, мазепинки, панами, блакитні берети. Торкають за плече. "Слава Україні! Зі святом, брате!" Хлопець у блакитному береті тисне руку і обнімає. Хлопець в червоному береті і однострої НГ поплескує по плечу.
 
Абсолютно незнайомі люди.
 
На станції метро стикнувся з хлопцем у мультиками. З тербату. У госпіталі лежить. "Слава Україні - Героям слава! Зі святом брате!" І всю дороги до самої його зупинки травили байки у кого що було в АТО.
 
Абсолютно незнайома людина. Ми навіть імен одне одного не спитали.
 
Я знаю, в книжках це називають "фронтове братство".
 
Дідусь розповідав. Колись таке було. Після війни. Після тої війни.
 
Воно повернулося.
 
Дмитро Калинчук
© Дракон [25.08.2015] | Переглядів: 14021

2 3 4 5
 Рейтинг: 48.7/124

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook