Ну, ви ж пам'ятаєте, що наші кращі часи прийдуть лише з новими поколіннями. То ж треба чекати. А щоб не нудитись, ми збираємося в нашому клюбі (нас тут 200 таких клюбарів пацієнтів-санітарів-лікарів) і слухаємо лєктора-проповідника, тобто - міня.
It's me.
 
Зара проспіваю дві лекції, обидві співатиму грубим експромтом, тобто без підготовки. Просто випускатиму слова з голови, а ті слова вже самі шикуватимуться в речення ..
 
1. Стабільність

Кожна зрєла-пєрізрєла пересічна людина прагне стабільності. Чому? Тому що, як казав Жванецький, весь наш досвід знаходиться сзаді .. Тобто, до того, що було, ми вже так-сяк пристосувалися і тому ніпротів шоб все залишалося таким, яким воно вже є.
 
Нє, звичайно, якщо в вас того досвіду кіт наплакав, а досвід ваших батьків вас не влаштовує, то ви співаєте "пєрємєн! Хатім пєрємєн!" А чи стануться зміни залежить від співвідношення кількістьов зрєлих і нєдозрєлих громадян. Скажімо, в нашій підстаркуватій країні стабільність користується підтримкою більшості (не менше 54% ).
 
Як свідчить досвід, підстаркувата стабільність неодмінно заходить в кризу .. І тоді генерація Цоя влаштовує (принаймні забезпечує енергетикою) "революцію", тобто певну руйнацію тієї стабільності, що завела всіх в глухий кут.
 
Революції-руйнації не бувають довгими, за ними йде нова стабільність. Тобто, засобом "революція" ми переходимо від однієї стабільності до іншої.
 
Тут треба зазначити, що стабільності бувають різних порядків. Стабільність нульового порядку означає незмінність обставин життя. Якщо ви, скажімо, пішли в монахи, то вам гарантована стабільність нульового порядку. Або якщо ви живете на хуторі і займаєтесь натуральним господарством .. Десятеро дітей, троє померло в дитячому віці, двоє пішли в армію, троє пішло жінками на інші хутори, двоє залишилися спадкоємцями хутора .. І так з покоління в покоління.
 
Стабільність першого порядку є притаманною мешканцям містечків. Ці мешканці вже сприйняли невідворотність змін. Якщо вже не можна без змін, то нехай цими змінами буде стабільне поліпшення обставин життя. Саме на таких стабілістів-поліпшистів орієнтувалися діктатори від пролєтаріату, коли планували поступовий перехід до комунізму. Можна сказати, що ідея стабільного зростання була стрижнем і квінтесенцією совдєповської ідеології.
 
Але життя скаженіє і влаштовує стабільності вищих порядків. Компьютери за якихось 30 років переповзли з величезних машинних залів в кишені наших штанів. Замість стояння в черзі сбєркаси тепер вночі, коли немає сну, в одних трусяках прямо на кроваті ми можемо відкрити собі банківський рахунок, перекинути ту-сюди тіпа гроші ..
 
За 30 років! За наступні тридцять років швидкість зміни швидкості поступу відіб'є нас на узбіччя .. Де можна буде спокійно користуватися старенькими гаджетами ..
 
Шановні, дозвольте я перервусь? Та й ви мабуть стомилися ..
 

 
2. Еліти
 
Суспільство не буває однорідним. Воно складається з фрагментів, кожному з яких відповідає певний тип активності. А кожний фрагмент завершується своєю єлітою.
 
От саме умовою виникнення і існування еліт є, серед іншого, стабільність. Причому, тут йдеться про довгострокові стабільності (багатовікові). З іншого боку, саме життєдіяльність еліт є запорукою стабільності відповідних фрагментів і суспільства в цілому .. Еліти виникають від стабільності і вони ж її потім гарантують ..
 
Той, хто долучився до еліти, автоматом починає виконувати соціальну функцію.
 
Взяти нашу політичну еліту .. Насправді взяти її неможливо, тому що її ще немає. Зрозуміло, чому немає української політичної еліти - 30 років тому ще не було незалежної України.
 
Еліти немає, але ж соціальна функція еліт існує, оскільки існує суспільство, і воно є неоднорідним, і кожному типу активності відповідає своя ієрархія, і на верхівці ієрархії мала б знаходитись еліта. Якби вона була ..
 
Тим не менше, верхівку хтось посідає і за посадою має бути віднесеним до еліти ..
 
Шановні, я знову перериваюсь.