для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Трагедія...


Трагедія...
                                          ТРАГЕДІЯ.
 
   Дійові особи. Маненька пухнаста собацюрка:
 

 
   Здоровенна котяра:
 

 
   Все було тихо – мирно. Гуляв собі по Помідорному бульвару
 

 
   Вже думав звернути на третій Огірковий провулок, бо час ставити огіркам клізму та крапельницю
 

 

 
   Коли чую наближається якась катаклізма.  Земля гуде, пилюка завихрюлилась, бур’яни заштормило, і викотилося з бур’янів щось кудлате шерстяне. Риже – чорно – біле. За цим шерстяним вискакує собацюра, ляскаючи шелепою шо той трамвай на повороті, хапає той кудлатий клубок, і давай возюкати його об землю.
   Про всяк випадок дав собацюрі підсрачника, дивлюся, а то кошеня. І вже і не ворушиться. Туди – сюди помацав, усьо, звіздець…
   Шо робити, ну не звезло, не на ту територію приблукав. Пішов за лопатою аби прикопати тваринку. Поки ходив, кошеня очумалося, видряпалося на горіха, та сидить здивовано лупає оченятами.  Я – киць-киць, хай би вже зняти, та нехай йде додому, собацюра в мене культурна, за територією навіть інспектора з РЕСу не кусає. А воно ще вище видряпалося, сидить нявчить. А вже вечоріє. Ну і хрен із ним. Як не злізе, нехай там собі гніздо в’є…  
   Зранку глянув, нема кошеня. Ну і добре, буде знати де не можна гуляти, більш не прийде.
   Поки туди – сюди, чую знов якась війна. Вихожу. Стоїть кошеня вигнувши спину, та ричить на собацюру. Собацюра вирячилася здивовано від такого нахабства, а куснути боїться, бо хрен йо зна шо воно за звірюка така. Може то моцьковська сторожева у младєнчистві. Тупа та ібанута…
   Притулився на табурета, цікаво ж, скільки серій, і чим закінчиться кіно.
   Кошеня пішло в наступ, хоробро завойовуючи кожен дециметр території. Коли бойові дії дійшли до собачачого відерка з водою, стало зрозуміло за що війна. Кошеня нахльоболося водички з відерка, і бувайте здорові, чкурнуло в бур’яни. Дав собацюрі підсрачника, за хуйову бойову та політичну…
 

 

 

 
      Отак тепер і живу. Кошеня, воно всюди. Під кроватью, в шихфонерах, на столі, на клаві, на всіх верандах та на горіщі. Воно вирішило шо воно тут буде жити. Боюся відкрити холодильника, бо раптом звідти вискочить ота звірюка… В руки не даєця, то незрозуміло, чи то киць, чи кицька. Думаю шо кицька, бо наглюча та авантюрна. Коти, вони як депутати, тупорилі придурки.
   Постійне місце дислокації – на третьому поверсі у винограді. Собацюра нервує, та то ж проблеми собацюри…
 

 
   І це ще не все. В мене ж ще є киця Мася. Має неабиякий авторитет, бо на два роки старіша за собацюру. Знайдена на смітнику у віці десь двох тижнів. Собак і пукнути боїться у її присутності.
 

 
   І вони ще не зустрічались, бо Мася приходить раз на два дні підхарчитися, і незнамо де гуляє…
   Мася така собі мирна кицька, але як пройде зустріч ніхто не зна…
   І як би воно не було, якщо постраждають мої пінгвіни, всі вони дружнінько підуть жити на ставок, під вербу… Піду дам собацюрі підсрачника…
  
 
© Мрачный [25.07.2015] | Переглядів: 6163

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.1/75

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook