для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Політична апатія - екологічне лихо


Політична апатія - екологічне лихо
Що знають мешканці України про місто Донецьк? Здебільшого це місто в них асоціюється з прізвищем Янукович і з усім злом, яке тільки існує у нашій країні. На жаль це справедливо. Але окрім того, Донецьк – неймовірно красиве і чудове місце. Незважаючи на тяжкі умови, в які ставить місцева влада місто і його жителів, Донецьк залишається зеленим і квітучим. Здається Природа ніяк не може здатися і підкоритися тим перешкодам: забрудненню повітря та навколишнього середовища.
У самому центрі міста знаходяться дві цінні і прекрасні природні зони: річка Кальміус і, так звані, міські ставки. Ні там, ні там не можна купатися вже багато років. Зараз вздовж Кальміусу збудовано красиву набережну і нібито ведеться очищення річки спеціальним обладнанням, яке стоїть на одному і тому ж місці вже кілька років підряд, а результат самі здогадайтесь який. І для повноти картини: уявіть, на ново покладеній плитці шикарної набережної у безпосередній близькості від перехожих особливо ввечері можна побачити багато величезних щурів, які вилазять з річки, мабуть, у пошуках їжі.
Стосовно міських ставків – історія не менш приваблива. ДМЗ постійно зливає в один з них відходи свого виробництва. Натомість діти все одно там купаються. Цих дітей можна зрозуміти – такі спекотні літа, як в Донецьку, не зустрінеш навіть в жодному приміському населеному пункті цього міста. Концентрація газів в атмосфері настільки сильна, що хмари скільки не висять над містом влітку, створюючи відповідну парку атмосферу, вони так і не дають довгоочікуваного дощу. І далеко не всі люди, які живуть тут, мають змогу хоча б на тиждень вирватися з цього пекла на будь-який, навіть самий примітивний курорт.
Але вже кілька років проблему міських ставків посилено тим, що вздовж них збудовано, так би мовити, VIP зону, тобто будинки сильних міста сєго. Коли будувалися ці домівки, жителі міста чули обіцянки, щодо очищення ставків, якщо не для населення, то хоча б для мешканців тих палаців. Натомість ці багатії не стали ускладнювати собі життя і спрямували каналізаційні відтоки безпосередньо в один зі ставків. Біля іншого ставку ще з радянських часів розташовано центральний парк міста – парк ім. Щєрбакова. Цього року на день міста було офіційне відкриття цього парку після реконструкції. Дійсно, місце вийшло дуже красиве - Р. Ахметов постарався. Але щойно виходиш за межі парку, як потрапляєш на смітник. Навіть два роки тому такого жаху ще не було – все настільки занедбане, забруднене, що викликає, вибачте, блювотні позиви. На жаль, це свідчить і про культуру міських мешканців.
Але піком знущання над людьми стало нещодавнє відкриття будівництва сміттєпереробного заводу в одному зі спальних мікрорайонів Донецька – Текстильнику. У мікрорайоні мешкають 13 тисяч осіб. За нормами будівництва будь-якого заводу, окрім всіх можливих фільтрів, які мають бути присутні для зменшення викидів шкідливих елементів в атмосферу і без наявності яких завод взагалі не має права на існування, є норми щодо відстані розміщення тих заводів від житлової зони. Така відстань мусить бути не менше за кілометр, а на разі маємо 400 метрів від дитячого садочка…
Людям цього мікрорайону обіцяють знизити ціни на квартплату, прагнучі купити за копійки життя їхніх дітей. Саме таку ціну платить місцева влада населенню. Чому? По-перше, тому що це партія регіонів, партія шпани і аморальної підлоти. По-друге… по-друге, тому, що саме мешканці Донецька і обрали собі таку владу. Тому що люди звикли до такого ставлення, тому що вони навіть не можуть уявити, що буває інакше. І тепер ці люди пишуть листи, листи на ім’я Юлії Тимошенко, підсвідомо відчуваючи, що тільки Вона зможе їм допомогти.
Чи буде вирішено проблему Текстильника? Навіть якщо буде, немає жодних гарантій, що цю проблему не буде перенесено на іншу житлову територію міста, бо немає інструменту, який міг би зупинити хамську безпардонну владу Донецька, тому що уповноважили цю владу робити подібні злочини саме мешканці міста. А поки олігархи тішаться у ресторанах «Донбас Пелісу» і «Донбас Арени» - палацах серед смітнику - в декількох метрах від них жебракують люди - їхні виборці.
А може все ж таки варто припинити пасивно спостерігати за тим, як руйнують життя людей. Адже досвід Київа довів, що акції протесту можуть позитивно вплинути на рішення влади і хоч трохи стримати корупціонерів. Та пора вже вийти за межі своєї кухні, вийти ВСІМ Донеччанам і довести нарешті, що вони люди, а не сміття, а з людьми треба рахуватися! Шлях до цього єдиний – створення масових партій. І це залежить від нас - пересічних громадян. Від реальної спроможності народу до політичної діяльності, від активності народу залежить чи вартий він кращого життя.
© Fata@morgana [14.12.2009] | Переглядів: 3028

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.2/27

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook