Чи не остання із притомних представників Правого Сектору, Олена Білозерська, сьогодні неприємно вразила. Неприємно настільки, що в принципі викреслив із власного списку людей, чию думку можна сприймати і дослухатися до неї.
 
Для початку про саму ситуацію в Мукачевому. Там в принципі мало що поки що зрозуміло - але. Навіть якщо ПС дійсно правий, навіть якщо ПС дійсно намагався зупинити якийсь там канал контрабанди. Історія - та навіть сучасна українська - учить тому, що подібними заходами НІЧОГО поліпшити не можна. Не можна запобігти контрабанді, просто наїхавши на когось із гранатометами в руках. Тільки системними змінами - скажімо, такими, які очікуються від Одеського регіону - можна вивести країну з корупційної багнюки в нормальне функціонування. А гранатометами машини розстріляти, звісно, можна, навіть міліцейські машини - тільки це не дасть анічогісінько. Таку аксіому навіть пояснювати не хочеться, настільки все на поверхні.
 
Відтак питання - навіщо все це було потрібно? - залишається. Піар, чиясь вказівка, відсутність мізків у певних людей - правильну на ваш погляд відповідь вибирайте самі. Я ж іду далі.
 
Ок, ситуація в Мукачевому некрасива. М'яко кажучи. В ній треба розібратись і покарати того, кого слід покарати (не виключаю, що і когось із ПС теж). І тут текст Білозерської робить феноменальний кульбіт. Ось він:
 
"От що. Треба закінчувати з перемир'ями"
 
Стоп! А до чого тут перемир'я? Яке взагалі відношення має війна до локального мукачівського конфлікту? Ви бачите цей зв'язок? Я теж ні. Проблеми в Мукачевому треба вирішувати в Мукачевому. Але ні - пані Білозерська чомусь раптово переключається з цієї конкретної проблеми на глобальну. При цьому ніби не розуміючи, чим обернеться її (і, підозрюю, всього ПС - позаяк вона є одним із керівників цієї організації і навряд чи висловлює лише свою думку) бажання.
 
Після завершення активної фази війни позиції України поступово, може не так швидко, як хотілося б, але посилюються. "Нафтогаз" уже ставить умови "Газпрому". Путін уже починає пропонувати гроші (і немалі) за Крим. Лугандонія все глибше і глибше занурюється в болото, що починає викликати відповідну реакцію хоча б невеличкої частини "громадян незалежних республік".
 
Здається, ніби все складається за українським сценарієм. Не без хиб і проблем, але в цілому ситуація йде нам на користь. І тут...
 
На, чесно кажучи, порожньому місці виникає якийсь незрозумілий конфлікт. (Якби ПС системно боровся із контрабандистами - це була б одна розмова, а отак, раптово, вчепитись за якусь одну історію - вибачте, аромат у цієї історії не дуже.) І тут же один із очільників ПС вкидає в маси - які завжди готові підтримати заклик з патріотичного табору - ідею відмови від перемир'я і продовження війни. Тобто саме того, чого й добивається наш ворог. Мінські угоди, якими б вони не були - це той інструмент, яким уже пресують Росію і Путіна і будуть пресувати далі. Бо Росія та її сателіти їх очевидно не дотримуються. Зважаючи на останні заяви, пресинг цей дуже не подобається Кремлю. А тут нам пропонують зробити так, аби Росія (та і весь світ, в принципі, також) мала усі підстави звинуватити у зриві мирного плану саме Україну.
 
Питання - навіщо? Від невеликого ума чи неконтрольованих емоцій? Добре, якщо так. А якщо ні? Я страшенно не люблю слово "зрада" - але що це, якщо не вона? Білозерська не вимагає розібратись в ситуації, не вимагає покарати винних (про те, що вона навіть не допускає, що представники ПС можуть бути в чомусь неправі, я не говорю - вона давно перетворилась із об'єктивної журналістки на партайгеноссе; хоча до цього тексту її ще можна було сприймати більш-менш серйозно), ні. Вона чомусь раптом вимагає продовження війни. Чому?
 
P.S. Ну, а стосовно фрази "комусь, певно, дуже вигідно, щоб ми всі були тут. Гинули, калічились, просто смертельно, на все життя втомлювались від цієї війни"... Ви не забули, що не так давно військовий підрозділ, що носить назву ПС, відводили з лінії фронту? Нагадайте, як це відбилося на боєздатності фронту в цілому. Бо щось мені здається, що нічого страшного не станеться, якщо ДУК ПС перестане воювати на Донбасі. Аналогія - "Коломойського зняли, капєц, чекайте в Дніпропетровську сепарського шабашу". Ну і де ж обіцяна Дніпропетровська Народна Республіка, якою так лякали деякі представники "гасконського сектора"? От і тут, мені здається, та сама історія.