Що ми маємо.
Проблема валютних позичальників в наслідок росту курсу долара.
 
Проблема почала виникати, ще у 2008 році (і до цього) коли банки активно роздавали валютні кредити (навіть явно тим, хто їх не міг би ніколи погасити), а регулятор (НБУ), законодавець ВР і Президент, не поспішали реагувати на це.
Одночасно банки заманювали вкладників обіцяючи добрі відсотки (куди як вищі чим в США, де ці долари власне друкують).
 
А курс валюти як би там його не утримували таки рано чи пізно але зводиться до банального ПОПИТ-ПРОПОЗИЦІЯ і якщо попит великий, а пропозиція маленька то..............
 
У 2014-2015 році курс стрибнув особливо сильно (в наслідок стрімкого скорочення доходів бюджету (розкрадена папірєдніками економіка, війна і окупація значної частки території зі зруйнуванням біля 20% промтоварного виробництва), та збільшення видатків).
Отже гроші банально довелось друкувати (адже вони потрібні швидко і одразу, а кредити на військову компанію не дають, а на гуманітарці і волонтерах можна звісно заткнути якісь гарячі діри але комплексно проблему вирішує лише бюджетні гроші.
 
Президент серед передвиборчих гасел у 2014 обіцяв вирішити проблему перевівши валютні депозити в гривневі по фіксованому курсу.
Однак яким має бути цей фіксований курс не сказав (чи то на момент укладання угоди чи на поточний якійсь момент (година Х), але крім того, Президент хоч і має право законодавчої ініціативи, але закони приймає ВР.
 

І от ВР вчора прийняло закон 1558-1.
 
Ініціатори закону ВСІ з НАРОДНОГО  ФРОНТУ:
Дзензерський Денис Вікторович
Дейдей Євген Сергійович
Бриченко Ігор Віталійович
Лунченко Валерій Валерійович
Фаєрмарк Сергій Олександрович
 
Закон прийнято 229 голосами ЗА.
Причому кілька людей вже встигли відмовитись (типу не розібрались, не зрозуміли або навіть не були в залі).
 
Закон містить кілька цікавих моментів:

З моменту набрання чинності цим Законом кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами іншим особам (у будь-який спосіб – за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договором факторингу тощо) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.

Може я чогось не розумію, але якщо в позичальника чи поручителя є гроші, то чому він просто не платить?
 

Якщо позичальник та його поручителі відмовилися від переважного права на набуття або виконання грошового зобов’язання перед кредитором за ціною відступлення права вимоги та не здійснили зарахування коштів на вказаний кредитором рахунок протягом 60 календарних днів із дня отримання ним повідомлення, кредитор має право відступити право вимоги іншій особі. Умови та ціна договору про відступлення права вимоги новому кредитору не можуть відрізнятися від тих, що були запропоновані позичальнику та поручителю/поручителям.

Але за час поки позичальник думає або кредитор чекає і не дочікується грошей ситуація змінюється (два-три місяці це серйозний термін) і ціна на ринку може змінитись.
 

Позичальник та його поручитель/поручителі вважаються повідомленими з моменту отримання цінного листа кредитора з описом вкладення та з повідомленням про вручення.

Отже виникає ситуація коли залогове майно можуть НІКОЛИ не те що не продати, а навіть виставити на продаж.
Адже виставити його на продаж можуть (дивись цитати закону вище) лише якщо ПОЗИЧАЛЬНИК відмовивсь його викупати.
Але наприклад ви як позичальник просто НЕ  БУДЕТЕ  БРАТИ  ТОЙ  РЕКОМЕНДОВАНИЙ  ЛИСТ  ДО  РУК і все пишіть листи (і борг не платите (може нічим може не хочете) і забрати залогове у вас не можуть, тому що ви згоди не давали).
 

Реструктуризація існуючих зобов'язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі – залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.

Але якщо позичальник не підписує борг (судячи з попередньої статті йому взагалі можна борг не вертати і за майно не перейматись якщо тобі листа попередження не вручили ).
Особисто мені також не ясна логіка переводу в гривню по курсу на дату укладання, адже стрибків курсу (причому з довгим проміжним інтервалом) було кілька 5,05, 4,85, 8, 10-13, 16, 27-40 і от тепер 20-23.
Чому не на обрано курс на поточну дату переоформлення? Поточний курс?
Адже далі ми визначємось з процентами:

відсоткова ставка за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати середньозваженої ставки запозичень фінансових ресурсів, що визначається Національним банком України, на дату здійснення реструктуризації;

Це чому так? Я не знаю яка це ставка і чи дають по цій ставці зараз споживчі кредити в гривні?
Адже ставка кредиту про котру йдеться це не середньостатистична ставка споживчих кредитів, це щось інше і явно МЕНШЕ реальної:
Ставка за кредитами овернайт – визначається Національним банком України на основі облікової ставки з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку, аналізу процентних ставок на міжбанківському кредитному ринку, попиту і можливої пропозиції щодо випуску Національним банком України в обіг коштів. Розмір процентної ставки за кредитами овернайт може бути диференційованим залежно від забезпечення кредиту. Кредити надаються банкам на термін до наступного робочого дня під забезпечення державними облігаціями України (крім облігації зовнішньої державної позики України) або депозитними сертифікатами Національного банку України і без забезпечення (бланковими).
 
А тут мені не зовсім ясно:

За заявою позичальника кредитор зобов’язаний здійснити перерахування платежів, сплачених за споживчим кредитом на дату реструктуризації, з ануїтетної схеми у класичну схему погашення.

Ауітентна схема це коли кредит гаситься РІВНОМІРНИМИ порціями.
Лінійна (класична) схема це коли спершу ти платиш більші, а далі борг менша і платиш менше і менше.
Але, що значить СПЛАЧЕНИМИ?
Тоб-то те що ви сплатили теж треба перерахувати по курсу новому?
Тобто позичальник отримує ще і бонус, те що він вже сплатив теж перераховують?
 
А далі найсолодше:

Після даної реструктуризації сума в гривні, що є еквівалентом нарахованих, але не сплачених відсотків, вноситься до графіка платежів за кредитом на останні 36 місяців платежів та підлягає обов’язковому прощенню (анулюванню), за умови відсутності прострочення платежів за договором після реструктуризації більш як на 90 календарних днів підряд, у порядку та на умовах, визначених договором про реструктуризацію. Сума коштів, сплачених позичальником як неустойка (штраф, пеня) до дати реструктуризації, підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за кредитом.
Нараховані на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають прощенню (анулюванню).
Різниця між сумою нарахованих відсотків за підвищеною відсотковою ставкою та основною відсотковою ставкою за кредитним договором на дату реструктуризації підлягає прощенню (анулюванню).

ЧОМУ  Я  НЕ  ВЗЯВ  КРЕДИТ?
 
А ось теж не кісло:

Позичальник має право протягом року з дня набрання чинності цим Законом звернутися до кредитора із заявою про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом.

Протягом двох років із дня набрання чинності цим Законом встановлюється мораторій (заборона) на звернення стягнення на будь-яке майно позичальників та/або їх поручителів, надане у забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами.

Ну чому я не взяв кредит?
 

З дня укладення договору про задоволення вимог та передачу предмета застави/іпотеки у власність кредитора припиняється зобов’язання, що забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог кредитора.

 
Шановні, замість турботи про позичальників і вирішення проблеми людей котрі потрапили в скрутну ситуацію, 229 народних депутатів влаштували для них щось більше чим допомогу. Лишилось тільки в кінці додати статтю про НАГОРОДЖЕННЯ  ОРДЕНАМИ валютних позичальників.
 
На мій погляд якщо вже прощати кредити то лише у випадку смерті або інвалідності по втраті кінцівок в АТО.
Якщо вже переводити кредити в гривню, то на день укладання угоди про реструкторизацію.
Проценти такі які діють в банку на гривневі кредити.
Угода має укладатись АВТОМАТИЧНО, а не за рік.
Можливо варто ПЕРЕКРЕДИТУВАТИ окремі категорії позичальників на пільгових умовах (з довгим терміном і меншим процентом)
І головне заборонити видачу СПОЖИВЧИХ кредитів в валюті взагалі і назавжди.
Варто також спеціальним судом визначити провину банку у видачі незабезпечених кредитів.
 
Читаючи закон не полишало відчуття дежавю. Здається як завжди бізнесмени хочуть прикритись тими хто попав у скруту і вирішити свої проблеми.
 

Ну і якщо закон буде прийнятий то долар по 50 гарантую до кінця літа (навіть якщо головою НБУ призначать Яроша, Тимошенко і Ляшко одночасно).