Зазирнув от в Дурдом і що  ж я побачив? Разруху в головах і унітазах .. Бур'ян і запустіння ..
 
Вийшов я на облуплений балкон головного корпусу, під балконом стоїть коза з огірком-недоїдком в зубах .. То ж звернувся я до неї із таким спічем.
 
Ну, шо, пані ДерЕза, ти все мекаєш .. Все рогами розмахуєш?
 
А тим часом за парканом ДД вже розпочалася всенародна децентралізація злочинної влади. Он як! Дехто Карт колись тут віщував таку тенденцюю .. А ви, кози і козли, тільки борідками трясли від сміху і з-під хвостика шрапнелем заперечували. Тіпа "тілігєнт-ідєяліст-не-від-світу-сього".
 

 
А на останнній Савік-Лайфі пан Генадію Корбан так відверто і відкрив очі присутнім: панацея є і за неї варто боротися. І цією панацеєю він назвав "децентралізацію". І додав, що справжня де-центро-лізація має підпалюватися з обох кінців, тобто знизу і зверху. Ну, і сам, звісна річ, посунув в депутати ВР щоб забезпечити вогник зверху.
 
А присутні на гальорці, яким пан Корбан відкрив очі, скоренько замінусували пана Корбана, бо дивитися на світ відкритими очима можуть лише видатні пацієнти, а у пересічних лікарів-санітарів від різких обрисів правди зразу ж виростає от такєнная катаракта і вони рятуючи очі скоріше закидують того світлячка пожухлим листям двійок.
 
Люблю я наших українців. Чимось невловимим вони притягують до себе багатьох іноземців ..
 

 
Ну, а Міху шкода .. Бєзустально і бєзумно я касандрю йому швидку поразку. Фінальний акорд цієї драми буде виглядати так: Міху викличе на розмову папа ПОП; і промовить йому таке: любий друже, вони прийшли до мене і висунули альті матом: або я прибираю тебе і ти залишаєшся живим, або тебе прибирають вони; шо ти мені порадиш?