для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Сільські новини...


Сільські новини...
   І шо? Городяни? Чи місцяни, чи як вас там, дармоїди…
   Мордяки понаїдали, по діванах розповзлися, а ми, селяни, будемо вас годувати?..
   І не треба ги-ги. Це вже майже місяць як Мрачний забіг за кіллометрів тищу від рідної хати, та записався у колгосп селянином третього розряду. То маю право…
   Колективчик у нас невеличкий. Я, дружина, два кота, дятел та дві бєлкі. Живемо скромнінько, але дружнінько. Ще доця обіцяла привезти свою собацюру, то буде звібздець котякам та помідорам. Так, в мене тута хазяйство, помідорчики, огуречики, цибулька. Вродять у грудні, бо пізно закопані…
   Маємо скромнінький будиночок на шість кімнат з двомами верандами, сарай для мишей, та тридцять соток городу для дятла та бєлочок.
   Сарайчик  такий собі пристосований для скотинки.
   Хоча єдина скотина тута я, коли нап’юся. Двадцять років у сараї ніхто не жив, як і у хаті. А якщо зафоткати сарайчик, то я би назвав цей живопісь – повернення псковського террориста із України до рідної хати.
 

 
   А оце лазив по бур’янах, та надибав ще два прихованих сарая. Але ані діамантів Миколи другого, ані золота Берії не знайшов. Переховали суки…
 

 

 
   Спочатку, як ото приїхав, пішов на екскурсію, аби визначити кордони ділянки, ну щоб сусідські кури не тирили моїх черв’ячків. Мама рідна… То гарно шо в мене навігатор у телефоні, ледь вибрався. Бур’яни до носа, вечоріє, сонце вже сідає, ані готелю тобі, ані мотелю…
   Кажу сусіду, в тебе ж мукає там скотина якась рогата , от покосив би мою травичку, тобі б їжа була би для тещі худоби, а мені цивільний ландшафний дизайн.
   Ну, сусід навіть і зрадів. То ж треба кудись пертися, а тут ось вона травичка. Скільки ж днів думаю сусід буде косою махати, аби покосити оці бур’яни.  І шо ви думаєте? То колись були працьовиті селяни, а це ледащо приторохтіло на якомусь дирчику, налякавши всмерть моїх котяків, за сорок хвилин все покосив, та й поїхав собі. Ну, коти тоді ще не знали, що отой мінітракторець то ще не саме страшне, справжній шок з ними стався коли вони побачили корову…
   Гарне поле вийшло.
 

 
   Накопаю лунок, буде поле для гольфу. Струмент у селян є, у кого граблі, в кого вила. Нехай буцкають м’ячика. Або редьку якусь кругленьку пристосую, чи бурячину. І блядюшник заведу у старому сіновалі.
 

 
   Без сауни. Бо вода - колодязь триста метрів. Кому треба, нехай самі бігають з відрами...
   Так шо приїздіть. Це якщо їхати з Вінниці через Жмеринку до Шаргорода. Ну там побачите, кривий тин та величезний горіх посеред двору. Але через Жмеринку не їдьте. Жмеринка то таке містечко, що якщо ви своєю автівкою, і вже три хвилини у Жмеринці, то ви вже заблукали. Питайтеся про дорогу у місцевих, якщо зрозумієте що вони вам кажуть…
   Якщо будете їхати, то пиво і віскі я не пью. Беріть коньяк. Коньяк із солоним огірком і здоровенною котлетою то буде свме те… І дивіться щоб котлети у багажніку не протухли, бо спека. Да, і коньяк беріть так, щоб і назавтра вистачило, бо знаю я вас, тилигентів…
   А ще приїздіть восени збирати виноград. Якщо у вас є драбина, така щоб метрів вісім. Тут колись на ДД був промисловий альпініст, але зараз йому немаколи, вумнічає на фейсбуці. А виноград так і прокисне на яблуні…
 

 
   От і собацюра приїхала.
 

 
   Тепер повний комплект. Котяки на горищі, помідорчики у небезпеці. Зараз собацюрі лозини дам, шоб знала, що тута не готель п’ять зірок, все включено, і котяки повноправні мешканці… Злови собі дятла, і мороч йому голову…
   А якщо нарешті настане свято, Либлидляче Озеро по всіх россійских каналах, то я готовий до свята. Оце знайшов у сараї…
 


 
   Мурку на фано і акордеоні вмію, навчуся і на баяні…
   Ну, а хто не може приїхати, пишіть листи, на дірєвню, Мрачному…
© Мрачный [22.06.2015] | Переглядів: 8773

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.1/81

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook