для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Обращєніє народного губєрнатора села Малиновка до Владіміра Путєна

Обращєніє народного губєрнатора села Малиновка до Владіміра Путєна

 

 

 

 
Обращєніє народного губєрнатора села Малиновка Словянського района Донецькой області Народной Республікі в ізгнанії отамана Грицька Григоровича Гриценка до його прівосходітільства прєзідєнта Російской Фєдєрації Владімір Владімирича Путєна

Глубоко уважаїмий Владімір Владімірович! Пише тобі от імєні усьой нашой Новоросії ідєйний і нєпокобилімий у взглядах своїх всєнародно ізбраний путьом поднятія руками вверх губєрнатор села Малиновка Грицько.
 
Дорогой Владімір Владімирич! В те сурове врємя, коли наші храбрі добровольци в одном строю з дружествєними чєчєнами, чукчами і другими бурятами во врємя законного одпуска самоотвєржено воюють за праве дєло незавісімості Новоросії, із пєрвопрєстольной краснокамєнной до нашого вуха ехом долєтають слова і мислі, які дуже нас обіжають, тривожать за нашу судьбу і, не побоюсь того слова, дєморалізірують наших рєбят.
 
Достовєрні інформаціонні істочнікі шокіровали нас новостью, шо наш до цих пор вєрний і нєжний друг, спонсор і, не побоюсь того слова, партньор Владімір Вольфич Жиріновський на главном каналі твоєй, Владімір Владімірич, страни виразився, шо дєскать ми, борци за нєзавісімость вєлікой Новоросії, є нішо друге, як проект пєндосів по унічтоженію Росії.
 

 
Так скажи нам, дорогий Владімір Владімірович, невже ж раді цього воювали с фашизмом наши вєлікіє дєди? Чи хіба за то ми в законном, йопйогомать, одпуску проливали свою кров на свящєнні донєцкі тєрікони, ось уже год воюя з цими-таки самими пєндосами?
 
Владімір Владімирич! Ми всігда вірили і знали, шо война на востоці України гражданська. Но ми даже з лютого бодуна не в состоянії повірить, шо це гражданська война американців з американцями.
 
Болєє того, учітуя слова, шо ми, бачте, істощаєм Россію, ми сильно переживаєм, шо гуманітарні конвої з необходімими боєприпасами гуманітарними грузами стануть ходить чуть-чуть рєже, хотя і дуже надєємся, шо ці опасєнія неоправдані.
 
Но не смотря на горьку обіду, ми не берем цих слов на віру. Ми до послєдньго будем надіяться, що це тільки хитрий ход в інформационній війні протів Штатів, який немінуємо принесе нам скорєйшу побєду у нашій освободітєльній війні.
 
Дорогий Владімір Владімирич! Якшо тобі тільки не трудно, об'ясни нам, тьомним, суть цього хитрого хода. Вєдь завсєгда інтєрєсно, раді якої вєлікої целі можна нізашо назвать чєловєка пєндосом.
 
Но знай, шо це не трєбованіє, ібо як я, покорний раб Твій, можу требувать шось аж у Тебе. Це тіки просьба наша й рєбят із праздного тіки любопитства. Якшо ти не роз'ясниш цього сєкрєта, то ми все поймем, вєдь ми понімаєм, шо це, навєрно, дуже серйозна государствєна тайна, до якої нас врядлі підпустять. Якшо так, то прийдеться нам, дєйствітєльно, тільки вірить і ждать той вєлікой побєди, раді якой був предпринятий цей ловкій ход.
 
Но єсть у нас, Владімір Владімірич, вопрос і посєрйознєй. Другі, но нє мєнєє авторітєтні істочніки кажуть, шо ти сам лічно на Пітєрському економічному форумі виразився, шо українці і русскі – це один народ, обрічьонний на обще будущє. Так скажи нам, прєданим тобі людям, зачєм ми щас воюєм з бендеровськой хунтой, якшо в ітогє ми обрєчєні з ними на общє будущє? От хіба за таке будущє Бабай, зжавши зуби, терпів сєксуальне насіліє над своєй свободной лічностью? От хіба раді того контузило бувшого народного губєрнатора Губарєва і ранило в ногу теперішнього народного губєрнатора Захарчєнка? Та нє!
 
І вобщє, смієм замітить тобі, уважаємий Владімір Владімірович, шо хіба в нашого донєцького народа може буть шось общє з русским народом, якшо у нього, бачте, обще будуще з хохлами? Вже не знаю, як там луганчани, но ми на общє будущє з украми пристать не согласні.
 
Болєє того, ріскньом поділиться з тобою лічним наблюдєнієм. За врємя войни ми бачили багато українців з разних мєст, даже з Западной, і понятно, шо бачили ми і русских добровольців, шо воювали з нами плєчом к плєчу, от напрімєр я дуже запомнив своїх бойових товаріщєй Зураба Ісламбєкова і Сонголика Тунгусова. Так от даже чисто внєшнє рускі на хохлів похожі мало. А того ми, при всьому уваженії до тебе, Владімір Владімірович, ріскнем прєдположить, шо рускі і українці – це всьо таки разні народи.
 
А якшо даже в українців і русских, не смотря на це, возможне якесь обжче будуще, то ми б таки хотіли знать, які ж ти пєрспєктіви обрисовуєш для донєцького і луганського народа. Такшо ми, Владімір Владімірич, дуже надіємся в бліжайшому врємєні получить хоть якесь твоє відєньєє нашого будущого. Бо серед рєбят уже чорною гадюкою ползає слушок, шо, дєскать, нам, як казав наш лєгєндарний главнокомандующий Попандопуло Всеволодович Гіркін-Стрєлков, полна п*зда. А потому убідітєльно просимо во ізбєжаніє бунтів, скандалів і других непорзумєній з отвєтом не задержувать і передавать його бистріше со слєдующим гуманітарним конвоєм ілі з якоюсь воєнною частю одпускніков.
 
Надіємся на дальнєйшу помощь і сотруднічєство.
 
З глубоким уваженієм і почитанієм, вєчно ваш, народний, хоть і в ізгнанії, губєрнатор Малинівки Грицько Григорович Гриценко.
 


© Грицько Гриценко [21.06.2015] | Рейтинг: 47.4/57 | Переглядів: 32559

2 3 4 5 47.4/57




Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



загрузка...




programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login