Русмір, що прийшов у Кенігсберг «как хозяин нєобьятной родіни» легко доказав, що категоричний імператив – фуфло, а Кант – лох. Людина у вимірі русміру не може бути ціллю, а тільки засобом. Витратним матеріалом. Разовим. Причому функціональна належність цього матеріалу дуже вузько спрямована; це може бути патрон для вбивства людини чи снаряд для руйнування будівлі. Об’єкт, яким є типовий русмірець, не заточений на творчу діяльність. Мало того: будь-який нормальний добросовісний працівник буде русмірцем висміюватися як щось недолуге і безталанне – як от в Москві висміюється робочий люд з Молдови чи України.
Я не знаю, чому русмір такий патологічно руйнівний за своєю суттю. Звісно, можна говорити за багатовікове рабство, але не думаю, що цим можна повністю пояснити цей своєрідний етносоціальний феномен.
Русмір, який не може дати ладу на своїх землях, і на захоплених територіях так само вперто доводить все навколо до свого рівня занедбаності і руйнації. Так було в Карелії, так є в Калінінсбергу. Як бачимо, це ж саме відбувається в Криму, лугандонії.
А Кант?.. Воланд же ясно його попередив: над вамі в росії потєшаться будут!.."