Напередодні нового 1909 року в у невеличкому українському місті Бучач, тоді ще Австро-Угорщина, у одній єврейській родині народився хлопчик. На його долю випало все що могло випасти на долю єврея у ХХ столітті. І лихоліття Першої світової, і зростання під українським небом Польщі, і знайомство зі сталінським режимом при розділі Польщі, львівське гетто і нацистські концтабори, і маленьке єврейське щастя, бо 5 травня 1945 року з концентраційного табору Маутхаузен його звільнили американці. А ще у нього була своя небесна сотня. 87 членів родини його і його дружини стали жертвами Холокосту. А ще у нашого героя було розвинуте відчуття справедливості. Звали його Симон Візенеталь. Так, це він створив «Центр єврейської документації», це він присвятив своє життя пошуку нацистських злочинців. Багато хто скаже що роль Візенталя у покаранні нацистів переоцінена, але ніхто повністю не зможе заперечити його заслуг.
На початку травня 1898 року у родині бідного київського єврея народилась дівчинка. Її назвали Голдою. Можливо тому, що на початку ХХ століття Голда переїхала у США, її життя було більш щасливим. Можна багато сперечатись, на скільки успішним прем’єром Ізраїлю була Голда Меїр, але всі знають її реакцію на Мюнхенський теракт. Операція «Гнів божий» і фраза «відправляй хлопчиків» досі означає адекватну відплату терористам за вчинене.
У чому парадокс:
недержавна організація Симона Візенталя сприяла тому, щоб нацистські злочинці отримали своє по закону, а прем’єр Ізраїлю Голда Меїр віддала наказ державній службі «Моссад» на фізичне знищення терористів з «Чорного вересня».
Повернемось до Батьківщини наших героїв. Антон Геращенко виклав свої роздуми щодо подій у Києві з пограбуванням автозаправки і вбивством співробітників міліції
https://www.facebook.com/anton.gerashchenko.7/posts/854948951258620. Він має рацію: злочин – є злочином незалежно від того хто його скоїв і жодна колишня заслуга не може бути індульгенцією за майбутні правопорушення.
Антон Геращенко каже, цитую:
«я здесь выступаю не адвокатом действий милиции или предвзятым прокурором по отношению к подозреваемым». Враховуючи вибіркове правосуддя, тобто миттєве затримання фігурантів цієї справи і відсутність затриманих вбивць «Небесної сотні» всі дії влади призводять до нагнітання градусу у суспільстві.
Влада, своєю показовою бездіяльністю у справі притягнення до відповідальності фігурантів режиму Януковича, сама збуджує вкиди про Робін Гудів у інфопростір України. А своєю діяльністю у напрямку покриття злочинців колишнього режиму влада сама сприяє виникненню руху Робін Гудів. Тим самим, спікери від сьогоднішньої влади перетворюються у адвокатів бездіяльності міліції і взагалі правоохоронних структур.
Після Мюнхенського теракту увесь Ізраїль вимагав помсти. Про помсту говорили у кав’ярнях, на вулицях, на кафедрах університетів, у кнесеті і уряді. Голді Меір стало розуму розрядити ситуацію. Чи вистачить на це розуму на Печерських пагорбах?
PS. Якщо у Моссада, під час операції помсти були помилки і гинули випадкові люди, то скільки безневинної крові зможуть пролити добровольці Робін Гуди? Хто тоді буде за адвоката і прокурора?
