для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Про менталітет українців та росіян.


Про менталітет українців та росіян.
Менталітет – це характер та лад людського мислення, що реалізується на рівні свідомості, але базується на структурних елементах сфери підсвідомого, що включають в себе архетипи як окремої особистості, так і етносу в цілому.

В менталітеті українців мене завжди дивувало кілька моментів:
1. Довіра до написаного на папері.
От блін написано так значить так же має бути ні?
Скільки разів нація страждала з-за того що народ і його очільники були такими шанувальниками написаного в різних там договорах, угодах, обіцянках, законах і т.д.
Скільки в наслідок отої шани було загублено історичних шансів та людей....................
 
Ну чому щойно щось написано в якомусь договорі, то одразу потрібно сприймати це буквально і що саме отак тепер і буде? patientpatientpatient
 
Нам українцям тут би інколи повчитись в росіян.
Адже це давно було підмічено, що будь яка угода укладена з росіянами не варта навіть того паперу на якому написана.
Вони уклали угоду. Певний час роблять видимість її виконання, а самі тим часом готують та ладнають свої справи так як їм це вигідно.
 
Натомість ми українці займаємось в цей час сварками з приводу ком, крапок та значення окремих слів в окремих реченнях.
Просто якась ментальна хвороба чи вада.
 
2. Своїх ми не любимо більше за чужих.
Ну тут наче все етологічно виправдано. Ще Лоренц в своїх дослідах з рибками помітив цю особливість.
Але ми ж не рибки? Ми ж люди. Та ще й з титулом РОЗУМНІ.
 
То чому в нас за 23 роки ветерани готові вже помиритись з ветеранами вермахту, але ветерани УПА та ветерани тих підрозділів котрі воювали на боці СРСР, зокрема Червоної армії, тощо, ну ніяк не можуть примиритись?
І це при тому, що УПА навіть не була засуджена в Нюрбергу.
І подібних прикладів дуже багато.
І цим активно користуються вороги.
Як наслідок постійно маємо:

 
В менталітеті росіян мене завжди дивували такі речі:
1. Той хто їх добряче відпиздячив, той в них герой. Того вони люблять.
Люблять щиро.
Та навіть в родинних стосунках в них саме так: "Бьёт значит любит".
От Наполеон наваляв люлей і взяв Москву. До нього шана.
Карл програв під Полтавою, до нього зневага.
Ленін-Сталін наіпошилі росіян аж по саме ніхочу. Вони герої. Навіть Кадиров отримав зірку героя Росії pardon
А вже Бандера котрий не вбивав москалів як це наприклад робив і вихвалявся цим Кадиров, то цей Бандера ворог, зрадник (хоч він навіть ніколи не був ні громадянином СРСР ні підданим Російської імперії і жодних присяг царям та імператорам не давав), все одно зрадник. biggrin
Або от Монергейм котрий вправно оборонявся і накрошив москалів у 1940 добряче в фінських лісах, так він напротивагу Бандері в пошані.
 
2. Знаходячись на положенні безправного бидла в своїй країні, вони намагаються зробити такими і сусідні народи.
Ну ладно б вони там мали права як американці, де громадянин дійсно "шагаєт как хазяін", але ж навіть якщо завтра поліція пристрелить сотню другу (просто так для забави) росіян хоч посеред червоної площі, то вони ж і пікнути не посміють.
Зате лізуть вчити інших.
Більше того. Той хто в Росії осмілиться протестувати проти такого стану речей чи хоч слово скаже всупереч генаральній ліній партії............., той в них ворог. І таких в них всіляко будуть цькувати. (Може тому всі оті Борндаренки, Бузіни та навіть Царьов до останнього намагаються і намагались залишатись поміж ненависних їм українців чим їхати до любих їх серцю росіян?)
 
Отакі от дивні речі.
 
Вони та ми:

 
© Слово [07.05.2015] | Переглядів: 2550

2 3 4 5
 Рейтинг: 39.3/32

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook