Сергій ЛЕБІДЬ
ЯК КАБАНИХА СТАЛА КАБАЄВОЮ
Ультра фанатам «Дніпра» присвячується!
…Аж ніяк не геть усі завзяті вболівальники нашої завжди вражаючої футбольної команди «Дніпро», які нині гуртом та поодинці натхненно виспівують пречудесний й хіт про Пуйла - «ла-ла-ла-ла-ла-ла…», - допевне пам’ятають яскраву гру колишнього нападаючого… З красивим українським прізвищем Кабан.
Із легендарної нашої команди 1989 року.
Тоді на наш «Дніпро» під проводом геніального Євгена Кучеревського здобув – і Кубок Федерації футболу, і Сеперкубок (1989).
І взагалі грав теж – запаморочливо!
А вищеназваний нападник Кабан діяв чітко й піднесено на своїй позиції… Й суттєво допомагав іншим провідним гравцям того часу – Лютому, Шоху, Кудрицькому, Пучкову, старшому Шахову тощо…
Щоправда, як з’ясувалось згодом, - цей визначний футболіст – з чисто український прізвищем – Кабан був не зовсім українцем. А точніше - татарином.
Маратом Вахізовичем. Із Узбецької РСР.
А батько його був до того ж - ще й головою республіканської федерації з національної боротьби куреш...
Та справа тут, зрозуміло ж, - зовсім не в національності!
Цей чудовий футболіст «Дніпра» якраз мешкав в нашому уславленому місті –чавуну та сталі. І мав маленьку донечку. Таку собі Алінку…
Чи жила тоді ця згадана Алінка безвиїзно в Дніпрі, чи приїздила сюди – наїздами, я сказати не можу. Оскільки в гувернерах її я не служив…
Втім, тоді вона ще не була – жінкою невимовної чарівливості… І навіть до тінейджрки вона ще у нас, Дніпрі, так недоросла…
Це пізніше – вона стане «перською красунею».
Змінить, переінакшить татусеве прізвище Кабан (синя ж таки!) на Кабаєву. Це нібито задля східного шарму та кучерявості всілякої…
Навиграє безліч золотих медалей – у гімнастиці художній…
І сподобається Пуйлу…
А також, кажуть, понароджує йому - цілу купу дітей…
«Кабанят!», - як влучно нібито пожартував якось Діма Ведмед’єв…
За що йому цей самий Пуйло буцімто й розбив на голові айфон…
