Навесні, всюдисуща реклама раптом згадує про городників і садоводів іі пропонує їм нові, «надсучасні» препарати від шкідників і хвороб, які одним помахом вирішують усі проблеми. Останньою «фішкою» полювань на покупців є запевняння, що «диво-препарати» для вирощування картоплі та овочів, абсолютно безпечні, дуже ефективні й екологічні. Давайте розберемося.  Ота щорічна весняна рекламна метушня нагадує банальну виборчу кампанію. Та, як відомо, «ніколи стільки не брешуть, як перед виборами, під час війни І після полювання». До цього можна додати ще й весняне полювання на покупців.
  ОТЖЕ, ТРОХИ ІСТОРІЇ...
    На врожай завжди є чимало зажерливих зазіхачів, які намагаються його склювати, погризти, висмоктати, розрити чи вкрасти. Тож, землероби завжди були напоготові і думали про якісну «зброю». Щонайбільше дошкуляла навала комах, які за тиждень могли знищити вщент усі труди.
   Садівники і городники зі стажем пам'ятають часи, коли різні агрохімікати за назвою нагадували зброю масового знищення: ДДТ, хлорофос, карбофос, гексахлоран, які, у принципі, за нищівною дією відрізнялися від хлорпікрину чи заріну лише дозами...
    Після ейфорії перших перемог прийшло розчарування. Швидко оті «фоси» на городників вже діяли сильніше, ніж на шкідників. А коли дізналися, що оту «хімзброю» виявили аж у пінгвінах на краю світу, трохи схаменулися: курс від «знищити все» скорегували на «ближче до природи».
   Хімвиробники почали виробляти отрути, подібні тим, що містяться у деяких отруйних рослинах - нікотиноїди і піретроїди. На ринку з'явилися «дециси, актари, конфідори і різні фастаки». Вони діяли на шкідників краще та й смерділи вже не так люто. Від них городникам трохи менше запаморочувалося і свербіло. Втім, шкідники, які спочатку попадали від здивування, невдовзі оговталися і завзято почали пристосовуватися.
  НОВИЙ ПОВОРОТ...
    Тим часом у громади часом визріли питання: «Ну, шкідників, зрозуміло, треба труїти. Ну, а нас, людей, за що? Навіщо нам у хлібі, картоплі й помідорах оті «дециси» і «конфідори? Не хочемо більше вже тої хімії. А то навіть від назви дустом тхне! Хочемо щось нове, чисте, нешкідливе, не смердюче, щось екологічно-біологічне!»
Світовий «Хімпром» крякнув, піднатужився і видав креативне: антижжук і жжукомор. Ще й приліпашив позначку «БІО» чи «ЕКО». Ось вам, сердешні, купуйте, на радість! (Від автора: Тут і далі назви отрут змінені для спокійного сну «хімпрому»).
    А на звороті упаковки, там де, як правило, мало хто читає, малесенькими буквами, наче, у шпаргалці, зазначено: діюча речовина імідаклоприд. Така собі синтетична речовина із класу неонікотинів.  Середньотоксична для людей і тварин і високотоксична для бджіл. Середній період розкладання у ґрунті 191 день (півроку!). Про це на упаковці виробники, зрозуміло, теж скромно умовчують.
   Так що, і вищезгадані «жжукомори» та їм подібні клони: антиколорради, бомбардирри, гаррпуни, кано- нірри, командорри, мангуссти, матадорри, напповали, протико- лорради, престижжі, смертіжжукам тощо - це ті ж самі «конфідори». (А всього у списку зареєстрованих в Україні інсектицидів 45 із 251 містять отой імідаклоприд.
Так що, шановні, якщо раптом вам стануть нав'язувати якийсь новий колорадозабій чи жуконаповал, не ведіться на назву, а почитайте що там лукаві виробники заховали дрібнесеньким шрифтом.
    А ЩО ПОПЕРЕДУ?
   На сьогодні для захисту рослин в Україні зареєстровані більше, ніж 5200 пестицидів і агрохімікатів, які напродукував потужний турботливий «хімпром». Серед інших пестицидів, згаданий нами імідаклоприд може і не самий токсичний, але все одно апетиту це не добавляє. Тож, трохи уявіть, ЧИМ присмачена наша магазинна їжа.
   Зазвичай, агітатори хімзахисту переконують, що це допомагає зберегти до 30-40% врожаю. А біологи свідчать, що від недозапилення рослин, викликаного отруєнням бджіл та інших комах хімпрепаратами, недобір врожаю складає ... теж 30-40%. Виникає питання: «За що боролися?»
Де ж вихід із цієї «великої ХІМІЧНОЇ перемоги над шкідниками»?
   Перспективним напрямком розвитку агровиробництва  є впровадження безпечних для навколишнього середовища сучасних методів біозахисту рослин. У природі, доки туди не втру-чається людина, все збалансоване: і вовки, і зайці, і жуки, і картопля. На кожного жука там є своя управа.
   Для прикладу, у тій же Америці є хижий клоп Перілюс, який тримає чисельність «смугастих» у нормі. Убойно діє на шкідників і хижий гриб Гіфоміцетес. Тобто, «на родіне агресора» у штаті Колорадо немає проблем з «колорадами»!
Тож, акцентуємо, що БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ не діє, мов безрозсудний ковбой, що стріляє в усе навкруги, що рухається. Він працює не на повне знищення виду, а регулює, тобто зменшує чисельність шкідника агресора до шкодочинного порогу.
   При цьому не руйнуючи інші природні зв'язки. Біопрепарати не забруднюють навколишнє середовище, бо є частиною природи. І головне, обробляти рослини біопрепаратами можна будь-коли, без небезпеки передозування, а споживати врожай можна будь-якої пори.
   Врешті-решт, «біо» походить від грецької «біос - життя». І сьогодні, коли людство стоїть перед вибором: «Хімія чи життя», певен, що правильна відповідь вже назріла...