В даний час перед провідними політиками нашої держави постало питання, яким чином взяти участь у виборах київського міського голови, забезпечивши собі оптимальний результат.
 
Персонально перед Віталієм Кличком стоїть такий вибір:
1. Брати участь у виборах?
2. Домовлятись про єдиного кандидата?
 
При бажанні втілити другий пункт, виникають такі альтернативи, коли наприклад треба вгадати:
• з ким домовлятись?
• чи можливо для Віталія Кличка підтримати іншого кандидата?
 
На якому тлі починається кампанія
 
Вдалий вибір формату участі Чемпіона у виборах буде залежати, головним чином, від правильної інтерпретації штабом контексту цих самих виборів. Суть цього твердження полягає в тому, що київські вибори можна розглядати лише як етап системного перерозподілу влади в країні, вінцем якого мають стати нові президентські вибори. Не можна відкидати, що виборам президента можуть передувати ще і дострокові вибори парламенту. Враховуємо той факт, що головним претендентом на посаду нового президента є Юлія Тимошенко, котра методично зміцнює власні політичні позиції. З цього випливає, що, обираючи тактику та сценарій стосовно власної участі у виборах мера столиці, штаб Кличка фактично обирає політичний табір, до якого він буде належати найближчими роками. Віталій Кличко вже тепер має обирати – він за Юлію Тимошенко, чи проти Юлії Тимошенко. А питання стоїть так, що Віталій жодним чином не зможе уникнути такої альтернативи, навіть при великому бажанні.
 
Аби не схибити з вибором політичної «конячки», штаб Кличка мусить передбачити та зрозуміти логіку хоча б найближчих кроків БЮТ, а також інших опонентів.
 
Все складається так, що Тимошенко розглядає столицю і найбільш крупні міста, як плацдарм для перемоги на загальнонаціональних виборах. А раз так, то БЮТ просто зобов’язаний виставити таку кандидатуру на міського голову, яка, по-перше, матиме реальний шанс на перемогу, а, по-друге, буде здатною так організувати роботу столичної адміністрації та ради, щоб забезпечити фінансовий, адміністративний, а також силовий ресурс на найближчих національних виборах. А це говорить лише про те, що Тимошенко не буде розглядати жодних інших варіантів, окрім перемоги власного висуванця. Також не буде знімати кандидатуру власного блоку і Юрій Луценко, рекламуючи свою Самооборону з прицілом на майбутнє. Очевидно також, що президентський секретаріат буде підтримувати будь-кого, хто зможе найбільше нашкодити Тимошенко.
 
Про динаміку рейтингів
 
Спробуємо об’єктивно оцінити можливості Чемпіона. До позитивних чинників слід віднести відносно високий стартовий рейтинг. Якщо довіряти ЗМІ, то рейтинги Кличка та Черновецького на сьогодні тримаються в межах 25%. Нажаль рейтингом починаються і закінчуються плюси Віталія, як кандидата. Справа в тім, що про участь у виборах дотепер ще не оголосили головні політичні сили. Тому більшість опитаних просто порівнює власну емоційну реакцію на Кличка та Черновецького. Наявні цифри вказують лише на те, що нині рейтинг діючого міського голови ґрунтується на його конкретних справах, абсорбуючи і відомі всім корупційні оборудки. Рейтинг же Кличка – на голому емоційному неприйнятті Черновецького.
Проте можна легко передбачити, що після початку кампанії, коли стане питання про реальну, а не віртуальну підтримку когось із кандидатів, більшість виборців почне прискіпливіше оцінювати політичні якості кандидатів. Наслідком цього стане те, що після початку реальної кампанії з боку БЮТ, Самооборони, Регіонів та КПУ, велика частина рейтингу Кличка переллється саме до кандидатів від цих організацій.
 
Нижче ми докладно пояснимо причини, які будуть викликати негативну динаміку рейтингу Кличка протягом виборчої кампанії.
 
Про роль бренду
 
Звичайно, питання про те, брати чи не брати участь у виборах такого масштабу, команда кожного кандидата схвалює, виходячи з ряду критеріїв, серед яких не останню роль відіграє і поточний рейтинг кандидата. Проте, в даних умовах, це, нажаль, не найважливіший чинник. Сьогодні більше важливо передбачити наслідки кампанії для подальшої політичної долі кандидата та його команди, а також вірно оцінити можливості опонентів.
 
Поставимо собі просте запитання:
 
«На що спирається політична конструкція, яку збудовано навколо Віталія Кличка?»
 
Це просте запитання, яке має очевидну відповідь. Політична конструкція спирається на ілюзію, яка бере витік із популярного нині у бізнес-колах, так званого мережевого способу думання.
 
Чомусь вважається канонічним, ніби то можна взяти будь-яке популярне прізвище, зареєструвати його у вигляді торгової марки, а потім конвертувати у дивіденди в будь-якій галузі громадських стосунків, починаючи від продажу ліфчиків, костюмів та черевиків і, закінчуючи пігулками від імпотенції чи політичними виборами. Рекламні фірми нав’язують думку, що сучасні маркетингові стратегії, які успішно застосовуються в бізнесі, так само вдало можна застосувати і у сфері політичної організації. Політичні консультанти та «креативники» приходять до кандидата та кладуть перед ним такий план-ланцюжок: бренд – віртуальна політична організація – рекламна кампанія – перемога.
 
На перший погляд все виглядає гарно. Та нажаль будь-який політичний організатор, котрий у своєму житті брав участь у створенні реальної політичної партії, вкаже на вирішальний недолік такого підходу, що робить всю конструкцію недієздатною. Мова йде про відомий квадрант, що віддзеркалює кореляцію між впізнаванням імені кандидата та довірою до нього виборців.
 
Ось в цьому квадранті якраз і губляться шанси Віталія стати міським головою на прийдешніх виборах.
 
Коли брати формальну впізнанність образу «Кличко», то в цьому Чемпіон не поступається першій трійці національних політичних лідерів. Проте картина виглядає протилежною у питанні довіри до кандидата. Розглядаючи довіру до політика Кличко, як поєднання надійності та компетентності (Стівен Кові), ми негайно отримуємо катастрофічний провал у другому пункті. Навіть без опитування можна передбачити, що більшість виборців у питанні компетентності стосовно посади мера столиці, поставить навіть Черновецького вище ніж Кличка. На це є багато причин. І не останню роль відіграє, наприклад те, що Черновецький асоціюється в уяві виборців, як керівник одного з найбільших та успішних банків, котрий, хочеш-не-хочеш, має бути підготовленим та кваліфікованим управлінцем. Бізнес же самого Кличка, по-перше, ретельно втаємничений від очей простих людей, а, по-друге, пов’язаний зі спортивними заходами, які фактично асоціюються в громадській уяві із легковажним шоу-бізнесом. А це, в свою чергу, не дає змогу безумовно вважати Віталія компетентним мером лише на підставі гіпотетичної успішності його бізнесу.
 
Вирішальні фактори
 
Немає жодного сумніву, що десятки мільйонів українців щиро люблять Віталія Кличка в образі чемпіона світу з боксу. Думається, що якби проводилися вибори на посаду, наприклад, керівника державного комітету із підготовки ЄВРО-2012, то він в «одну хвіртку» переміг би будь-кого з українських політиків. Та коли справа стане до виборів міського голови, то критерії компетентності будуть зовсім іншими. І жодні рекламні технології не зможуть приховати відсутність у Віталія політичного досвіду та слабкість політичної команди.
 
Негативний політичний досвід Віталія Кличка інтегрує в собі:
 
1. Занадто молодий вік
2. Відсутність успіхів та перемог за час роботи в Київраді
3. Неприховане бажання перестрибнути політичні щаблі та проскочити «в рай» коротким шляхом
4. Недостатня компетентність політичної команди
5. Відсутність політичної підтримки на національному рівні.
 
Не станемо розшифровувати всі пункти. Зупинимося лише на останніх. Наразі ми не маємо змоги надто ретельно вивчати оточення Віталія Кличка, щоб робити експертні висновки. Нижче викладемо лише те що просто кидається в очі:
 
Стосовно команди кандидата
 
1. Відсутність повноцінної аналітичної служби
2. Культивування політичної нейтральності
3. Некомпетентність спеціалістів з написання промов
4. Відсутність серед оточення видатних представників української гуманітарної інтелігенції (рівня Танюка, Драча, Андруховича, Шевчука, Забужко та інших)
5. Відсутність серед оточення крупних політичних діячів національного рівня
 
Стосовно політичної підтримки
 
Відсутність серед оточення Кличка крупних політичних та громадських фігур прямо впливає на підсвідомість більшості виборців, котрі під час кампанії сприйматимуть Кличка політичним легковаговиком, на відміну від будь-кого з БЮТ чи, навіть, із Самооборони.
 
Про майбутнє
 
Тепер повернімося до питання довіри. Немає жодних підстав вважати Кличка корумпованим політиком. Проте логіка кампанії обов’язково призведе до того, що йому буде прямо поставлено вимогу розкрити структуру власного бізнесу, аби підтвердити власну чесність та моральність. У будь-якому випадку, результатом стане те, що Кличка буде оббріхано й забруднено наклепами та інсинуаціями. Важко прогнозувати також електоральні наслідки, коли буде оприлюднений хоча б приблизний розмір статків Віталія.
 
Та найважливіше полягає в тому, що оточення Чемпіона не до кінця дає собі звіт, з ким матиме справу в якості опонентів. Відкинемо Черновецького та «політичні меншини». Команда Кличка має розкрити очі та усвідомити, що єдиним їхнім суперником-ворогом буде особисто Юлія Тимошенко. А вона не може дозволити собі розкіш програти ці вибори. В найближчі дні, очевидно, буде оголошено про висування кандидатом у мери столиці когось із найвпливовіших керівників БЮТ старого гарту. Не пізніше як через 15-20 днів рейтинг цього кандидата перейде межу 20%. В хід підуть такі сили, що не снилися дотепер жодному політикові. Більшість мільярдерів вже поставили на Тимошенко.
 
Центральні телеканали просто затоплять рекламою свідомість киян. Треба не знати Юлію Володимирівну, аби не розуміти, що вона особисто здатна «зняти корону» та проводити десятки зустрічей з киянами в приміщеннях та на відкритих майданах, агітуючи за власного кандидата, яким найшвидше стане Олександр Турчинов. Віталій Кличко та його найближчі соратники мусять розуміти, що їхній нинішній рейтинг саме і є тим резервним джерелом, з якого Юлія Тимошенко збирається черпати додаткові відсотки для власного кандидата. І коли, не дай бог, для БЮТ стане питання – перемогти, розтоптавши «чистий образ» Кличка, чи програти, зберігши толерантність у взаємостосунках, то Віталій також має усвідомити, що його та його спонсорів переїдуть катком та закопають так швидко і глибоко, як він собі і не здатен уявити. І, що головне, більшість політиків та виборців поставляться до цього з повним розумінням.
 
Та найстрашніше що може зробити Кличко, аби поховати власні політичні перспективи, це пристати до табору президента чи інших ворогів Юлії Тимошенко.
 
Тепер повернімося власне до команди кандидата. Кваліфікація штабу полягає не в тому, щоб за будь-яку ціну вигравати кожні чергові вибори, а в тому, щоб правильно планувати кар’єру політика, забезпечивши йому, а також і собі, стабільне сходження вгору політичними щаблями. Зазвичай будь-яка політична команда фактично структурується на креатину частину, організаційну та ту, яка забезпечує фінансування проектів. Так само типово, коли «рекламщики» та політичні організатори наводять масу аргументів на користь того, аби брати участь у будь-яких виборах. За цією аргументацією найчастіше нічого не стоїть, окрім матеріального інтересу витрачати щедрий ресурс, виділений на кампанію. Більше надійним індикатором, проте, є бажання спонсорів сплачувати рахунки за ту саму рекламну кампанію. За самими скромними підрахунками витрати на кампанію реального кандидата складатимуть близько 100 мільйонів доларів без гарантії перемоги. Менший ресурс просто загубиться серед рекламного океану Тимошенко.
 
Про результати та наслідки виборів
 
Наразі час осмислити наслідки участі чи неучасті Кличка у виборах. Очевидно, що наслідком участі Віталія Кличка у виборах можуть стати як поразка, так і перемога.
 
А. У випадку другої поспіль поразки ВК фактично підтверджує власну некомпетентність, про яку будуть багато говорити опоненти під час самих виборів, та закреслює собі кар’єру національного політика. До того ж, отримує в особі Тимошенко лютого ворога. У випадку, коли Тимошенко все ж виграє кампанію, не зважаючи на перешкоду в особі Кличка, то піддасть всю його команду і його самого нещадному глумлінню, а їхній бізнес – остракізму. Коли ж наслідком взаємного нищення БЮТ та блоку Кличка стане реінкарнація Черновецького, то можна не сумніватись, на кого громадська думка звалить вину за таку ганьбу та розкол демократичних сил. Це також закриває шлях Віталію до політичного зростання.
 
Б. Тепер подивимось на сюрреалістичну картину, де Кличко чудом перемагає та стає міським головою Києва.
Яким би не був фактичний результат самого Чемпіона, його виборчий блок навряд чи зможе розраховувати більше ніж на 10-15 мандатів у Київраді. В цьому випадку результатом виборів стане типова ситуація, коли українське місто очолює мер, котрий не має підтримки в раді. Наслідком цього, як завжди, стане параліч влади, відставка мера, прийнята більшістю у 23 депутатів та нові вибори з ганьбою для Віталія. В іншому випадку доведеться купувати політичну підтримку в раді таким самим чином, як це робив Черновецький, розкрадаючи та розбазарюючи землю й підряди, про що звісно не будуть мовчати опоненти. Кличко має розуміти, що в разі перемоги, топити його будуть всі фракції та партії і, з небаченою до того люттю та завзяттям.
 
Не можна повністю відкидати звісно і варіант союзу з БЮТ після перемоги Кличка на виборах мера. Та більше вірогідним все ж уявляється такий сценарій, коли логіка та емоції виборчої кампанії самі собою заведуть Кличка в табір Ющенка, Балоги та інших ворогів Тимошенко.
 
Підіб’ємо підсумки:
 
Вразі участі у виборах мера Києва в якості опонента БЮТ, Віталій Кличко:
1. Має високий шанс програти
2. Отримає лютого ворога в особі Тимошенко
3. Має високу вірогідність потопити власну політичну кар’єру
4. Набуває славу розкольника та людини неадекватних амбіцій
5. Підриває власну міжнародну репутацію
6. Підриває спортивну і бізнес-кар’єру
7. Підриває бізнес власних спонсорів
8. А у випадку перемоги на виборах, вірогідно, увергає столицю в хаос та безвладдя із вельми сумними для себе наслідками.
 
Як організувати переговори
 
Розглянемо тепер, як оптимізувати політичний шлях Кличка та його команди у випадку неучасті у виборах в якості кандидата.
Тут багато варіантів не існує Найкращий – об’єднати зусилля з Тимошенко. Та Сатана, зазвичай, ховається серед дрібниць.

Чого не слід робити
 
У стосунках з БЮТ не варто практикувати примітивні переговорні стратегії. Один з хибних варіантів сценарію, наприклад, може передбачати висування кандидатури Кличка проти, наприклад, Турчинова. Після цього – озвучення завищених вимог до БЮТ та завзятий «смертельний» торг.
 
Оптимізація
 
На нашу думку, якщо говорити про стратегію довгої та видатної політичної кар’єри для Кличка, треба повести себе більше мудро та гречно у стосунках із Тимошенко. Практика доводить, що в БЮТ адекватні рішення ухвалюються швидко, а сама Тимошенко, коли їй аргументовано довести очевидні вигоди, наприклад, політичного союзу, не має звички ошукувати чи зраджувати політичних союзників та, в більшості випадків, щедро задовольняє збалансовані вимоги потенційних партнерів.
 
Все ж, Віталієві Кличку варто ще раз об’єктивно приглянутись до джерел та витоків власної одержимості війною за посаду київського міського голови. Чи не розтринькує Чемпіон наявні альтернативні політичні можливості, вже вдруге споряджаючи своє «військо» завойовувати Київ? Об’єктивний аналіз політичного процесу вказує на те, що за допомогою союзу з Тимошенко, Віталій Кличко може піднятися на політичний Олімп багато швидше та багато вище, аніж, самотужки замітаючи політичні задвірки. Коли оцінювати ризики провалу на виборах у самостійному плаванні та вигоди від підтримки БЮТ, то здоровий глузд підказує, що для Віталія Кличка та його команди раціональною є участь у виборах міського голови в якості союзника Тимошенко.
 
Не чекаючи офіційного висунення, варто вийти на контакт із Юлією Володимирівною з пропозицією, аби брати участь у виборах одною командою та виказати готовність підтримати кандидата від БЮТ. І не лише на виборах мера, а і на всіх наступних виборах, включно із президентськими та парламентськими. Обґрунтувати власну розсудливість тим, що наразі для України більш важливо, щоб Тимошенко мала стабільний плацдарм для перемоги на наступних національних виборах. Звісно, ці переговори слід вести без участі Самооборони.
 
Такий крок, очевидно, крім того, що фактично гарантує перемогу кандидата БЮТ в Києві, зробить легким, з моральної точки зору, торг про преференції команди Кличка в союзі з Тимошенко. Треба лише не перегнути палицю та висунути адекватні власні пропозиції.
 
Без прискіпливого аналізу, а лише на підставі попереднього досвіду, можемо приблизно запропонувати такі межі домагань з боку Кличка у стосунках із БЮТ, які без проблем буде задоволено:
 
1. Отримати для соратників сектор відповідальності в міській адміністрації на рівні заступника голови та керівників профільних управлінь, гарантовано задовольнивши найгостріші потреби власних спонсорів
2. Стати колективним членом БЮТ.
3. Отримати у виборчому списку БЮТ на виборах до Київради до 20% місць для блоку Кличка
4. Отримати у виборчому списку БЮТ до Верховної Ради 5-7% місць.
5. Персонально Кличко може легко отримати :
a. Посаду заступника голови БЮТ
b. Посаду в уряді, яку можна умовно визначити як міністр без портфелю. Головним призом на цій посаді має стати така сфера обов’язків, яка надасть можливість Чемпіону брати участь в засіданнях уряду, бути учасником свити Тимошенко під час закордонних візитів та мати доручення від тої ж Тимошенко безперешкодно зустрічатися зі ЗМІ, рекламуючи від імені БЮТ та власного імені певну галузь відповідальності уряду.
 
Можливі й інші варіанти. Це вже прикладна задача для аналітичних служб. При такому підході, найближчими роками, набуваючи поступово досвіду в парламенті та уряді, Віталій Кличко, беручи до уваги його здібності та харизму, може реально займати високі державні та політичні посади, а також посідати визначне місце в партійній ієрархії БЮТ. І це гарантовані преференції лише від одного тверезого та розсудливого кроку в правильному напрямку політичного вибору.
 
Звісно, що все вищезгадане – лише вірогідний сценарій. Проте, вірогідність цю ми оцінюємо досить високо, ґрунтуючись на неупередженому аналізі.
 
Василишин Роман
Керівник Фонду соціально-політичних ініціатив