Вся ця історія з істерією навколо Коломойського нагадує мені прем'єрство Ющенка. Пам'ятаєте: грудень 1999 року. Кучма доклав чималих зусиль, аби залишитись на другий президентський термін, роздаючи слонів праворуч і ліворуч.
Воно б то нічого, але економіка, котра лише тільки почала виходити з затяжної рецесії дев'яностих, явно не була розрахована на таке навантаження. Над Україно нависла загроза дефолту, тим більш, що світом перед цим прокотилася хвиля дефолтів та банкрутств. Команда Пустовойтенка явно не тримала ситуацію. І тоді Леонід Данилович, стиснувши зуби, призначає прем'єром нелояльного Ющенка.
Я зневажаю Ющенка-президента (хоча й голосував за нього в 2004-му), але поважаю Ющенка-прем'єра. Фактично, це був перший очільник Уряду України, котрий дійсно щось робив! Багато хто в 2004 голосував за Віктора Андрійовича з огляду на його прем'єрство.
Як тільки економіка була врятована, в кінці травня 2002 Кучма несподівано відправляє у відставку свого рятівника. Замість Ющенка прем'єрствує сіре ніщо на прізвище чи то Всінах, чи то Кінах (і знову: напрошується пряма аналогія з Рєзніченком). А пам'ятаєте, хто змінив Кінаха? І якими були три перших кроки двічі не судимого, вигодуваного макухою на посту прем'єра? Зміна принципів перерахунку зарплат (до цього в першу чергу підвищували керівництву та спеціалістам, робітникам, якщо залишалися кошти, в останню чергу. При Януковичі стало навпаки, і це - чи не єдина добра справа "проффесора" за всі роки), укладання договору про Єдиний Економічний простір з Росією, Казахстаном та Білоруссю (зародок Митного та ЄвроАзійського Економічного союзів) та підписання угоди про визнання акваторії Азовського моря внутрішніми водами України та Росії (як реакція на дії кацапів навколо Тузли). Тобто, два з трьох перших кроків того, заради кого звільнили Ющенка, були націлені на втягування України в орбіту Кремля. До речі, зовнішня політика, згідно Конституції, була і є прерогативою Президента, але коли кацапів могли зупинити закони, тим більш, чужі закони?
Так от, після відставки Ющенка теж багато хто не приховував своїх радощів. Основними претензіями були навмисне доведення до банкрутства банку "Україна" (нажився на державному майні) та неповага до депутатів: називав їх публічно пі
асами! Знали б "прихильники моральної цноти", що через кілька років весь народ буде називати парламентарів цим словом!
Тепер про Коломойського. Так, не святий. Але він, фактично, врятував країну, ініціював процес деолігархізаціїї, готовий був доплатити за свої активи, придбані за заниженими цінами, граючи за правилами Системи, старанно збирав компромат на цю систему. Всим цим вигідно відрізняється від Ющенка. Також, на відміну від останнього, не рвався в політику.
Відправивши Ігоря Валерійовича у відставку, Порошенко перетворив сильного союзника (хай і ситуативного) на потужного суперника. Тепер у Коломойського два варіанти, і обидва призведуть до виграшу. Перший - організувати власну політичну силу, котра сповідуватиме помірковано-патріотичну ідеологію, і чекати наступних виборів. Не місцевих. В Україні місцеві вибори - найгірша площадка для старту політсили: відповідальність за дуже багатьох маловідомих осіб, яких, до того ж, складно контролювати. А президентсько-парламентських!
Другий варіант - відступити, вивести в безпечне місце свою команду, і чекати, доки нинішня влада, "примирившись" з риго-комуняками, повезе пуйлу ключі від Києва. А далі... "Сватання на Гончарівці" бачили? Отак і Коломойський, в останній момент, з'явившись нізвідки, може перехопити і ключі, і булаву. Як? Варіантів немало. Але важливо зрозуміти одне: якщо Беня здасть Дніпро, то майже всі, хто зараз радіє його відставці, менш ніж за рік будете стояти перед ним на колінах, вибачаючись і благаючи повернутися!
P.S.: Якщо випадково цього поста читає Ігор Валерійович, чи хтось з його помічників (Філатов, Корбан, Олійник або хтось інший): якщо Ви все-таки збираєтесь створити власну політсилу, і Вам потрібні люди в Юр'ївському районі нашої з Вами рідної області - я до Ваших послуг! Мені не потрібні гроші (хіба що на транспорт та оренду приміщення) - мені потрібна сильна, професійна проєвропейська влада в країні; люди, які показали, що вміють знаходити продуктивний віхид з будь-якої ситуації. До того ж, за законами новососії на мені вже 4 (чотири) смертних вироки: родич добровольця, патріот України, проукраїнський блогер і просто людина, котра не мовчить, стикаючись з несправедливістю, свавіллям, беззаконням та просто тупістю. Якщо моя пропозиція Вас зацікавила, зі мною можна зв'язатися за телефонами 099 397 38 43 або 097 526 29 10 або 063 136 95 31. Іноді якийсь з номерів може бути тимчасово недоступним, але принаймні один номер працює завжди!
