для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Сльом 136 підсумки


Сльом 136 підсумки
  Прославляли нашу кращу половину ось тут. http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25410.phtml#main_comments
Третє місце з 9 балами дістається шановному олекса.БЦ з його прекрасним патріотичним творінням.
 
Немає коли нам, шановні,
Писать про небесну любов.
Про вуста, що пристрасті повні,
Про жар, що прискорює кров.
 
Жінки  наші славні красою
Гостинні. охайні вони,
Та зараз на  греці з ордою
Країна у стані ві йни.
 
Оті шістдесят-дев'яносто,
Парфуми, намисто, коралі
Не гріють нас, поки короста
Повзе із кацапської швалі.
 
Цікавлять тепер нас в  дівчатах
Другіє чуть-чуть ТТХ:
Должні понімать в автоматах,
Спалить БМП чи "БУКа".
 
Поцілить кацапській сволоті
Із снайперки  в лоб за версту.
Відстрілюючися у ДЗОТі,
Не здать ворогам висоту.
 
Могли  на скаку щоб спинити
Кадирок, їх маму кунем,
Досхочу кремлядям  неситим
Набити пузяку вогнем.
 
Як ворога вдасться здолати,
Прийде для солодкого строк:
Обожнювати і кохати
Святих українських жінок!
 
    Друге місце посідає шановний Клапейрон з святковою тягомутіною
 
Праздников тягомотина.
Мужики не в себе.
Вовка мыслит о Родине,
А "Газпром" о трубе.
 
Водки жбан.
Тягомутина.
Дурь в бескрайней стране.
Раньше думай о Путине,
А потом о жене!
 
    І перше місце дістається шановному violonchelistу з його прекрасними одами
 
Ода женщине
 
О, женщина, каприз Вселенной!
Чудесное творенье Бога!
Предел желаний сокровенных,
распутница и недотрога!
Своей неистовой любовью
подобна дикому цунами!
Ты пахнешь пролитою кровью
и благородными духами!
ПопЫ вели тебя на плаху...
Поэты сочиняли оды...
У ног твоих ложились прахом
и государства и народы.
Так будь моим щитом и флагом!
Позволь любить тебя, хотеть!
О, женщина, какое благо
жить для тебя и умереть!
 
О ней
 
Пусть буду смешным для всех, безрассудным.
Чокнутый! - скажет свет.
Но каждый мой день становится ссудным,
если её в нём нет!
 
Как же убог этот мир и ничтожен
без губ, искусанных в кровь.
Без капельки пота на бархатной коже,
хранящей её любовь!
 
Это и есть истина...
 
Терпкое чуть, и  жгучее
тело дрожит в объятиях.
Где-то внутри – будущее
ждёт своего зачатия.
 
В лоно врастаю ласками,
стоном за гранью нежности...
Вот он - страстей максимум,
дно и венец безбрежности!
 
В хаосе чувств неистовых
в мир твой ворвусь семенем...
Это и есть истина
жизни, любви и времени.
 
   Особливо хочеться відмітити Жужу Иванову і подарувати їй оцей святковий букет.

Тож ще раз вітаємо шановного violonchelistа. На слідуючу середу Вам і карти в руки.
© TVOREC [13.03.2015] | Переглядів: 1718

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.2/9

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook