https://www.youtube.com/watch?v=lS-af9Q-zvQ
 
http://ololo.fm/search/The+Doors/Riders+On+The+Storm#
 

 

# 1
 

for Jim
 

 
Вершники в штормах,
Верхи на громах,
У простих хатах -
Пси без костомах -
Кинуті у світі,
Мов гравці самітні,
Рейнджери в штормах.
 

Кілер вже чига -
Корчі в хробака -
На твоїх дітей,
Там, де ліг хайвей.
Полиши свій труд,
Хай малі живуть.
Мрії не умруть,
Як розчавим тут
Вбивцю-хробака.
Далебі, ага.
 

Дівчино, кохай
Свого хлопака.
Обійми, тримай,
Жеби втямив, хай:
Світ його – це ти.
Дай життю цвісти,
Покохай, пусти
Свого вояка.
Далебі, ага.
 

Оттак, ага!
 

Вершники в штормах,
Верхи на громах,
У простих хатах -
Пси без костомах -
Кинуті у світі,
Мов гравці самітні,
Рейнджери в штормах.
 

Вершники в штормах,
Верхи на громах,
Вершники в штормах,
Верхи на громах,
Вершники в штормах.
 

 

 

 

 

 

 
# 3
 

Колись нащадки цих бригад
У лемберзькому пабі
Ще проспівають тьму балад,
Які героїв славлять,
Старезний дід без ока
Здійме бокал високо:
І розповість про гради
Та як сичали гади
В часи, коли він молодим
Оборонив од  русских дім.
І буде надихати всіх
Урочий спогад про своїх -
Живих, а чи померлих -
Синів Вітчизни вірних,
Що заповіли звагу вам,
Отак і нація жива.
 

 

 
# 4
 

Тут місце дев’ятьом словам
 
(Цецилій-римлянин їх мав
                                      у простій очевидності):
 
«Піти туди - конечне нам,
 
Але вернутися – нема
                                    такої необхідності.»
 
Століть минуло двадцять двоє.
 
А Рим живий –
                         як є герої.
 

 

 
# 5
 

Михайло де Монтень, сеньйор гасконський,
своїх краян обличчя подивлявши,
одну чесноту одиноку бачив:
вона звалася звага.
Це і сміливість,
                          і хоробрість,
                                               і відвага,
і мужність,
                  і безстрашність,
                                           відчайдушність,
зухвальство,
                     молодецтво,
                                          дерзновенність.
Така чеснота скромна, що французів
тому віків зо п’ять як лицарів вінчала.
(Це ж ниньки віжки взяли гендлярі,
та суть не в них, а в звазі.)
Він ще казав: обов’язком є звага –
і  з осереддям дерева рівняв,
вважаючи, що честь лише кора.
<Це для цікавих: слово унікальне,
невживане в кацапський підлий час.>