В мережі і власне кажучи в реальному житті все більше популярності набувають призови до силових змін влади з ціллю вирішення суспільних проблем http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25331.phtml. Чи задумується влада і народ над тим що буде далі в результаті? Знову протистояння в середині країни і насилля. Нікого ні бити, ні вбивати не потрібно, нехай навіть на шпальтах газети. Радує в таких статтях тільки одне - вони звучать як попередження, яке нажаль, як і багато попередніх, влада не чує. Але це є попередження і сигнал до обох сторін - вирішувати проблеми в середині країни шляхом насилля це шлях в нікуди. Невже і ми і наша влада не вчимо уроків Революції Гідності і теперішньої війни на сході. Насилля та небажання чути іншу сторону - тільки створить додаткові соціальні, політичні та економічні збурення. А в наших умов вони рівносильні смерті країни, її державності, або ще більше віддалення можливості політичної та економічної стабілізації та зростання країни. Якщо у вас є що сказати, а ще краще знаєте і вмієте як це зробити, знайдіть шлях щоб це реалізувати. Зараз відкрито досить багато дверей або через волонтерські ініціативи або через конкретні позиції у владних інститутах. Ви можете казати це не реально, але я вам скажу зі свого прикладу це не так. Я сам, без наявності будь-яких політичних зв’язків, підключився до проектної команди волонтерів при Міністерстві Оборони України та паралельно беру участь у конкурсі на Директора Проектного Офісу Реформ. Відповідно, в кожного є шанс і варто ним скористатися.
Як і ввесь народ України,  я довго надіявся що в країні швидко розпочнуться і будуть реалізовані реформи. І, чесно кажучи, ще довше намагався зрозуміти чому вони не відбуваються. Тільки зараз побачивши цей процес ще й зсередини, вважаю що єдиними шляхами виходу з теперішньої ситуації і запобігання насильницьких варіантів вирішення проблем нашої держави є наступні:
1) Передування інтересів Народу перед бізнес і політичними інтересами конкретних персоналій і груп.

Держава є бізнесом в широкому розумінні цього слова. Бізнес, де Народ є основним акціонером і вигодоздобувачем, а влада і олігархи працюють на суспільство і є найманим менеджментом, а не навпаки. Народ мають чути, враховувати його думку і приймати владні рішення з ціллю забезпечення довгострокового благополуччя свого основного Акціонера. Тільки за таких умов в Україні можливо реалізувати демократію. Потрібно зупинити політичну гру навколо реформ та лобіювання бізнес інтересів конкретних учасників процесу. Потрібно впровадити Швидкі Зміни, яких так чекає народ. Звільніть і посадіть корупціонерів. Зламайте старі схеми. Обкладіть податками великий та надприбутковий бізнес, створіть умови для нового бізнесу. Оптимізуйте штат держструктур та їх кількість. Заберіть зайву бюрократію та забезпечте відкритість та незалежність контролюючих та судових органів. І головне не формально, а реально.
2) Налагодити ефективну двосторонню комунікацію з ціллю інформування і залучення суспільства до процесу розробки і впровадження реформ.  
Розробити Загальноукраїнську Платформу для комунікації по стану впровадження Реформ. Залучити суспільство до надання зворотного зв’язку по процесам їх розробки і впровадження.
3) Проводити реформи і зміни можливо тільки підготовлено, з залученням управлінського системного і проектного підходу до їх розробки та реалізації.
У нас є безліч ідеологів, ідей і ще більше критиків. Але зовсім мало управлінців практиків з проектним та управлінським досвідом, які здатні консолідувати всі напрацювання, розробити план дій та послідовно контролювати його впровадження. Надати повноваження, інструменти та доступ до інформації проектним командам для можливості реалізації поставлених перед ними задач. Визначити персональну відповідальність за виконання плану дій та дотримання строків реформ усім учасникам процесу. Точкові зміни систему не зламають, тим більше що ціль впроваджуючи зміни ні в якому разі не порушити соціальні та економічні процеси, які вона з горем-лихом виконує.
4) Зробити максимально відкритим і прозорим процес відбору та призначення ключових посадовців, агентів змін.
Змінювати систему і проводити реформи треба зсередини. Але разом з тим «Система» сама себе не поміняє і вона створює супротив використовуючи важелі недосконалого законодавства і бюрократії. При владі залишилось більшість керівників які були і в попередніх урядах, скликаннях та адміністраціях. Помінялись тільки їхні стяги та транспаранти. Так, було приведено декілька нових людей та декілька старих можновладців зробили певні висновки з попередніх подій, але вони в меншості. Вони зараз в жорнах системи і вони, без допомоги ззовні і без залучення нових кадрів до нової команди, або опустять руки або самі стануть частиною старої системи.
5) Професійна реалізація реформ можлива через створення спеціального фонду реформ, який повинні профінансувати наші олігархи та західні партнери (одним із таких гарних прикладів є ініціатива ЄБРР по створенню Проектного Офісу Управління Реформами).
Будь які результати потребують інвестицій людських, фінансових і т.д. На даний момент влада намагається реалізувати реформи за допомогою волонтерів та того бюджету, який є в рамках міністерств та адміністрацій. Але бюджет і теперішня система оплати праці високопосадовців і є одним із обмежень системи. Нові люди приходячи на посади у владі з окладом в 1300 грн змушені шукати інші «джерела» надходжень до їх сімейного бюджету і навіть потім коли їх доплата за вислугу зростає, втрачати ці «добавки» вже не хочеться. До влади мають прийти нові висококваліфіковані і достойно оплачувані управлінці, які змогли б реалізувати такі потрібні країні реформи. Волонтерів можливо використовувати як додатковий зовнішній ресурс, але агенти зміни мають бути частиною організації та пізніше стати частиною нової управлінської команди.