Хотів написати коментаря до ІМХО Мрачного – зачепило за живе, болить. Та коли почав писати, то виявилось, що не скажу всього, що хотів, а тема дуже важлива, я вважаю, головна на сьогодні, і не лише на сьогодні, а й на віки.
Поневолення України Імперією Зла – не важливо, як вона називалась в кожному історичному періоді, є процесом довгим, складним, багатовимірним, і водночас – простим. На кожному повороті історії відбувались певні конкретні ворожі дії,  які спрямовувались на загарбання, знищення, приниження нашої Батьківщини. І ніколи, ніколи протягом всіх століть – ніякого добра, нічого дружнього, жодних поступок! Бажаючим пропоную відшукати в історії стосунків України з Імперією хоча б щось позитивне – не знайдете. А натомість – крали все – майно, рабів, голови, назву, історію, віру, душі людей.
Не вдаючись до аналізу всіх часів, звернемо особливу увагу на те, як формувалось населення тих регіонів, які сьогодні є найбільш антиукраїнськими. Місцеве населення, історично проукраїнське, знищувалось – голодомор, депортація, фізичне знищення, і одразу – організоване заселення своїми – ешелони, ешелони, з коровами і свинями, кіньми і собаками. Вони всі тут – чужі, і нічого дивуватись, що не може любити Україну той, хто був вселений в готову хату замученого голодом українця. Ця пам'ять не може бути знищена ні через десятиліття, ні через століття. Люди пам’ятають, села пам’ятають, навіть хата – і та пам’ятає! А вихід у відставку військових з наданням місця в Криму! Навіщо? Думаєте – добра влада? А ось тепер стає зрозуміло, навіщо.
Спадщина важка. Фронт боротьби проходить через душі людей. Що робити?
Ніякі персональні покарання у випадку з витісненням української державної свідомості і насадженням антиукраїнських сил, людей, організацій і т.д., що проводилось імперією послідовно, цинічно, протягом тривалого часу, і різко активізованого в останньому столітті, не принесуть бажаного результату. Необхідно створити правовий, юридичний, фізичний, комплексний механізм очищення України від ворожих елементів, застосовувати його неухильно, без жодних винятків, незважаючи на крики про порушення прав людини та інші маскувальні псевдодемократичні відмазки ворогів України. Головним і основним має стати позбавлення громадянства - за всі діяння, спрямовані проти України - суд, і крім кримінального чи адміністративного покарання - позбавлення громадянства. Без громадянства заборонити участь у голосуванні, придбання нерухомості, ввести заборони на прийняття на державну службу, відповідальну роботу, за винятком самої низькокваліфікованої і низькооплачуваної. При неухильному дотриманні таких правил протягом одного, можливо, двох поколінь відбудеться українізація України, очищення і витіснення ворожих елементів. Важко? Довго? Жорстоко? А скільки і як насаджувався механізм впровадження ворогів?
Але нинішня правляча еліта (Їй-право, навіть не хочеться називати її елітою) на це нездатна. Значить, головне завдання народу - привести до влади тих, які зможуть це здійснити. Це теж потребує часу, але іншого вибору немає - або становлення української держави, або асиміляція і зникнення нації. Судячи з того, що ні Петру першому, ні Катерині другій, ні Сталіну з поплічниками зломити і знищити Україну не вдалося, а вони все-таки не рівня за масштабами нинішнім, я впевнений, що процес відродження України невідворотний і неминучий! Дай Бог тільки нам до цього дожити!
На жаль, Історію не обманеш. В Україні МАЄ відбутися національно-визвольна війна! І не лише проти агресивної сусідської імперії, хоча вона наразі виступає явним ворогом України, - а й проти огидної суміші феодального, комуністичного, мафіозного та й навіть рабовласницького строїв, які гальмують рух вперед, навіть попри очевидну ворожість до людей. Для того, щоб стати метеликом, організм МАЄ зруйнувати заскорузлий кокон і вирватись на волю! Інших шляхів нема! А при таких процесах, на жаль, без крові не буває. Саме кров і самопожертви є тим історичним гранилом, пройшовши яке, виявляються справжні лідери й борці, які готові покласти своє життя на вівтар Вітчизни, а не розглядають керівні посади, як джерело наживи. Готовий заприсягтись, що якби альтернативою до збагачення стояла б жертовність і загибель, то всі нинішні великі і маленькі хами і шоколадні зайці всрались би на найпершому етапі просування у владу і вперед пішли б справжні лідери, готові, як Данко, вирвати своє серце заради народу!