Ось і настав час підвести підсумки 135-го весняно-польового Сльому.
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25325/filter/interesting/page/2.phtml#main_comments
 
Не зважаючи на природну млявість ранньої весни, учасники і учасниці Сльому все ж таки змогли погарцювати на своїх Пегасах перед своїми Музами. Місцем змагання було  обрано чисте українське поле. Але щоб воно було дійсно таки чистим, довелося попрацювати. Звичайно за два робочих дні поле не очистити, та початок вже є. Та й робота просувалась би на багато швидше, якби сусід не кидав  каміння та різне сміття в наш город, вважаючи це за допомогу в посівній.
http://censor.net.ua/video_news/327204/pod_novoazovsk_pribyvaet_rossiyiskaya_tehnika_i_jivaya_sila_okolo_100150_chelovek_kajdyyi_den_vse_kadrovye
Захопили «гумконвої» трасу,
Їдуть вузькоокі трактористи,
Танки  по розбитому Донбасу
Сіють смерть …російські  терористи.
 
  Тут і свого сміття на полі вистачає... І першим (за допомогою «какой-то матері») приступив до очищення від торішніх бур’янів TVOREC:
Чудны дела твои, о, Боже.
Нам смертным тяжко понимать,
Куда стремиться? Кто поможет?
Что с гривной делать, вдушу мать.
 
Пришла весна, а гривня впала,
Как будем дальше выживать?
И Петино: Всэ будэ добрэ,
Нам маловато, вашу мать.
 
На поле травка зеленет,
Пора землицу бы пахать,
Но коль бензин не дешевеет,
Пахать чем будем, вашу мать.
 
Щэ трохы Пэтя покэруе,
И точно будем голодать.
Так пускай булками шевелит,
Или идёт к едрени мать.  
І без усілякого чуда, тільки завдяки праці , набрав 9 трудових балів і таким чином виборов ПЕРШЕ
місце у змаганні.  Профком Сльому за ударну працю нагороджує TVOREC цінним (виготовлений з чистого золота)подарунком, який дуже знадобиться для контролю за чистотою  у врожайністю полів. (Поздоровлення і оплески ТВОРЦЮ за його творчість).

  Слідом за TVOREC за роботу взявся працівник  музичного цеху  violonchelist .  Під звуки польового оркестру так вдало послав на смітник остогидлі «наглі ряхи», що рівень адреналіну підняв violonchelist’а з 7 балами на ДРУГУ сходинку п’ядесталу:
 
І врешті-решт прийшла весна!
Мороз накрився мідним тазом.
І так кортить послати на…
«Газпром», з його триклятим газом!
 
А ще нехай туди  підуть
всі урядовці слід за ними!
Бо йобнулись вони мабуть,
з своїми цінами  тупими.
 
Так хочеться послати на…
усіх вождів, що обіцяли,
та не зробили ні хрена.
Лишень жиріють,  йоли-пали!
 
Усіх! І суддів, і мінтів,
і депутатські наглі ряхи!
А весь генштаб – і поготів!
Усіх кортить послати нахер!
 
Напевне, все ж  таки весна,
Чи чорт в ребро…  чи лом у спину…
На жаль, не встиг послати на…
Помер, бля…
Від адреналіну…
 
Профкому Сльому  радили нагородити срібного переможця срібним трахтуром, але щоб задовольнити і побажання Пегаса  violonchelist’а, вирішили вручити останню модель сучасного цілком екологічного трахтура.  (Поздоровлення, оплески і емоційні акорди  violonchelist’у).

 
   Несподівано на поле завітав MVF , щоб поставити актуальне запитання. Ні, не «Что дєлать?», а:
Весна прийшла,
Всі радіють,
А я ні,
А на хрена вона мені?
  Постановка болючого питання принесла  MVF аж 6 балів, і цього вистачило би для бронзової сходинки, якби слідом до редакціі Сльому не надійшов шедевральний Весняно-польовий роман
від Wog:
Ось тиждень непомітно промайнув,
Та що там тиждень – вже й зима минула…
Шановні друзі – зустрічаємо Весну
Й римуємо, що в голову надуло.
 
Приховувати далі, хто де с…в,
Не зможуть більш замети й заметілі,
На них вже промінь сонячний упав
Гарячий як пекучий перець чілі.
 
Це добриво природне для ріллі
На посівні й посадочні роботи,
Це і врожай багатий на землі –
Для гривні порятунок і турбота.
 
Тут і вакцина антикорупцин,
Тут й  еліксир від авітамінозу,
Тут і припарка проти «руських зим»,
Що досі нам як в задниці заноза.
 
Тож милі поетеси і поети,
Хто пише свої вірші серця кров’ю,
Ви заслужили, щоб нарешті мати
Весну нормальну – з квітами й любов’ю.
За таке проникнення темою Сльому Wog з 6 балами не тільки посідає (ні не посідає, а злітає) на БРОНЗОВУ сходинку конкурсу, а й виборює звання Народного Агронома Сльому з врученням (під бурхливі оплески) відповідного тренажера.

  
А що за польові роботи без високої поезії, пісні? Цей пробіл заповнила Жужа Иванова:
Синицы звонко поют- март.
Режут ноги олени о наст,
А в душе как в колоде карт
Перепутана разная масть.
 
Только с каждым годом мощней
Чёрной карты становится пласт,
Только с каждой новой весной
Отступает красная рать.
 
Убегает счастливым деньком,
Уплывает за сто морей:
Эх,сейчас бы одним глазком
В даль ушедшую посмотреть.
 
Только вот жалей не жалей
Оглянуться не значит вернуть:
Так однажды уже потерял                        
Эвридику свою Орфей.                              
                                                                      
Жажда жизни - упрямый росток              
Изнутри пробивает наст,
Черной масти наискосок
Раздвигает тяжёлый пласт.
 
И услышав синичью трель
Перестанет душа болеть:
Слава Богу, опять весна-
Эх, с  синицами что ли спеть...
За що редакція Сльому дуже вдячна поетесі і передає їй на утримання саме найдорожче, що маємо – синицю, зрощену на поетичних гіперболах.

  Земля прогрівається, парує і надихає на вірші Павла Григоровича Тичину, якого на конкурс привів Клапейрон.  І не дарма, у класиків є чому повчитися:
В небі місяць
Наче срака.
Танки де-не-де.
У кущах насрав собака,
Що аж пар іде.
Вже весна іде.
Пеця нас веде!
 
Шоколадно, супротивно,
Владно устаєм.
Ми йдемо походом гідним, —
Всім пригнобленим і бідним
Гривню не даєм!
Бідні як Найєм!
 
Тож нехай собі як знають
Божеволіють, конають, —
Нам своє робить:
Всіх жлобів до ’дної ями,
Холуїв за холуями
Будем, будем бить!
Бляха!
Будем бить!
  
  Тема землі не пройшла повз увагу  Kisa Ivanova:
Омоет весенний дождь
Кровью политый асфальт.
Кровью политую землю
Оплачет весенний дождь.
  З сумом, але з надією, що весінні дощі умиють, очистять землю, та залишать в наших серцях пам’ять про тих, хто боронив цю святу землю.
 
   Хух! Чергування по Сльому передаю переможцю  TVOREC, йому наші найщиріші вітання.
До зустрічі у TVOREC через тиждень. Ваш radial .