Спасибі, мамо, за пиріжки! –
Якимось чудом вони вже в мене.
І всі їдять їх тут залюбки,
І кожен каже: «Дякуєм, неня!»
 
Тут кожен кожному не лише брат,
Отець чи син, але й надія,
На те, шо повернення назад,
Додому, можливе разом із ними.
 
І хай там як, але ми стоїмо,
Вікторія з нами – прекрасна жінка.
От тількі пиріжки доїмо…
До речі, Вікторія – українка!
 

**  **  **
 
Коли скінчиться ця війна
І я додому повернуся,
Мене зустріне дітвора.
Я на порозі зупинюся
 
Скажу тій, хто мене чекав,
Як сильно я її кохаю…
А доки йде ція війна,
До дому стежки я не знаю.
 

**  **  **
 

 
- Ну как там нынче в Северной Монголии?
- Рубль приупал. Ху*ло поел икры.
Подешевела нефть. В обсерватории
уже не ищут новые миры.
 
Подорожала гречка и исчезла, -
теперь прилавки украшает рис.
Трусы раскуплены и очень мерзнут чресла.
Таджики съехали и снега – завались.
 
Доллар исчез, как будто его не было;
плюс запрещен, как будто не исчез.
Да ветер дует постоянно с Севера.
И откровенно ржет уже РАДБЕЗ.
 
В «котле» Дебальцевском, теперь уже навечно,
Ху*ло похоронил весь «Русский мир».
И перед фоткой его пляшет свечка –
вот-вот потухнет… И настанет мир.