Про кризи є багато цікавих книжок де все докладно показано і розказано.
Однак є один момент котрий чомусь не висвітлюється, а він принциповий.
 
Саме цей принциповий момент показує чому одні компанії успішні, а інші банкрутують. Він же так само застосовується і до держав.
 
Принцип простий:  Коли ті структури котрі зароблять та виробляють стають залежними від тих структур котрі мають їх обслуговувати та допомагати (є допоміжними), то тоді криза стає невідворотною.
 
Наприклад в кожній компанії головними (тими хто реальні гроші приносить в компанію) є ПРОДАВЦІ та ТЕХНАРІ.
Причому чим більш між ними налагоджена взаємодія тим успішніше вони можуть функціонувати.
Вся решта структура компанії є ОБСЛУГОВУЮЧОЮ. Всі оті економісти, бухгалтери, охорона, кадри, юристи та інші є важливими складовими компанії але вони таки ОБСЛУГА.
І в тих компаніях де виробничі процеси побудовані саме так, ті компанії успішно розвиватимуться.
 
Там же де все навпаки, коли технар та продавець будь яку свою виробничу дію має погоджувати з всіма отими економісти, бухгалтери, охорона, кадри, юристи та іншими таким чином, що начебто головними є вони..................
Там компанія дуже швидко наближатиметься до банкрутства. Навіть якщо вона монополіст.
 
Те саме і з державами. Там де влада з її судами, міліцією/поліцією та іншими бюрократичними структурами стає з обслуги ГОЛОВНОЮ і вже не вона обслуговує громадянина, а громадянин існує для ОБСЛУГОВУВАННЯ системи, там держава неминуче прийде до кризи.
 
Тож основна суть реформування в країні має бути саме в цьому:  Зробити бюрократичний державний апарат ОБСЛУГОЮ, а громадян та підприємства котрі виробляють національний продукт ГОЛОВНИМИ.