- Хіба ревуть, як п’яні москалі?
- Та, мабуть – ні. Вони волають пісні,
славлять Хуйла, йдуть с матюком по жизні,
як ясла повні, - топчуть москалі.
 
- Хіба ревуть тверезі москалі?
- Коли у яслах отрубя скінчились, -
тут вони скиглять: «Как же получілось
што ми тєпєрь ні мертві, ні живі?»
 
- А взагалі ж то шо ж за москалі?
- Москаль це то, шо із людиной стало,
Коли в людині людського не стало…
Ото і є ті кляті москалі.
 

******
 
Якось мені не такось;
Шось мені не теє.
Мабуть, якая-то пакость
Жити мені не дає.
 
Дрянь отака заведеться…
Шо ж то за западло?
Як же ця пакость зветься?
Знають усі - …..!
 

******
 

Під Дебальцеве стоїм.
Поза лісом – чорний дим.
То рашістські окупанти
Їбіняча*ь по своїм…
А по рації «Зелло»
Чутно нам, шо той Хуй*о
Усю рать свою кацапську
Направляє на село.
А в селі дід Опанас -
Вуса до плечей. Під квас
Шмат сальця с цибулей хрумка,
Та ще й пригощає нас.
Раптом хрумкать перестав –
Лома сяйного дістав
І переїб*в танкиста
З танку, шо на дворі став.
Далі танк переїб*в
Дуло в вузел зав’язав
Вилаявся, наче коваль,
Потім чубука дістав.
- Я живу тут більше год,
ніж кацапський весь народ.
Історічні свої корні
Не продам. І всякій сброд
Хай вертається назад
В Кацапляндію! Під зад
Я ще напіддам ногою,
Х*й вам в рот, а не парад.
 
Кільця дима над селом,
В кутку хати стоїть лом…
Цуценя шкребе за вухом,
Хлібом з салом пахне дом.