Українці чудові! А Путін - Х*#ло. Але Путін, так виглядає, на найближчу перспективу (скажімо, 1 рік) має план і успішно його здійснює.
 
План простий. Завозити важке озброєння з БК і гасити українців. На випадок військової активізації наших ЗС через кордон переходять декілька путінських БТГ і гасять активізацію.
 
І так день за днем, місяць за місяцем. Рік за роком, якщо обставини йому дозволять. Звичайно, час працює не на Путіна, а на Захід, адже ресурси у Путіна не є нескінченними. Отже, треба вичікувати, коли ресурси закінчаться.
 
Колись я на це відводив 5 років. Тепер сумніваюсь, що за ці 5 років станеться в світі щось суттєве у стосунках Путіна із Заходом. Народ Ерефії виступить проти царя лише в тому випадку, коли погодиться, що їхньому 3-му п'яному риму прийшов час розвалюватися. Боюсь, що такого щастя нам чекати не менше 10 років. Отже, людського ресурсу у Путіна років на 10 вистачить. А інших ресурсів там вистачає на більший термін.
 
Отже, тепер і ми маємо складати собі який-небуть втішний план порятунку в умовах затяжного військового протистояння з ерефами.
 
У нас проглядають два шляхи.
 
***********
1. Навчитись так плакатись Заходу, щоб він не відвертав носа від наших веселих справ. Через волонтерів підтримувати наше військо. Гирчати на Сєню за драконівськи тарифи і ціни, за низьки доходи. Гирчати на Пєтю за відсутність зрозумілої стратегії і нікудишню тактику. Гирчати на всіх за все інше. Цей шлях є шляхом звичного сподівання на державу.
**************
*************
2. Дотункати нарешті, що без того, щоб взяти долю в свої руки, в цій країні не можна навести ладу. Це означає, по-перше, що військова відповідь Путіну має бути несиметричною. Тобто, наша армія має бути великою, але розпорошеною по всій території. Не потрібні блок-пости і артилерійські позиції. Не потрібна лінія фронту - ми не взмозі в такому форматі подолати потугу Путіна.
 
Щоб армія була великою, треба створювати територіальні армії, до яких входять всі ті, хто здатен брати участь в боях. Серцевиною загонів такої армії мають бути досвідчені вояки. Решта приходить до пунктів збору по суботах і неділях, а за необхідності і в інший вільний від роботи час.
 
Така армія буде мотивованою, самоорганізованою і частково на своєму кошті. Звичайно, що певна частина амуніції і зброї, за погодженням з командирами, буде знаходитись в помешканнях вояків. Така армія буде високомобільною, адже, окрім спецтраспорту, вона матиме велику кількість приватного транспорту вояків. Така армія буде ефективною, адже командирами там стануть розумні і патриотичні люди. А головне, це буде армія вільних і самодостатніх людей.
 
Ну, і т.д.
 
Тобто, 2-й шлях є шляхом самоорганізації і самоврядування.
***************
 
Цікаво буде дізнатися, який шлях обере наша ненька.