Ось хочу щось про любов написати. Навіть в якості заголовку вибрав слова з однієї гарної пісні. Але писатиму про любов, для пересічних українців, європейців чи американців, абсолютно незрозумілу. Ось, дивіться, що я скажу про "любіть па-русскі".
Нє, це не напиватися разом з коханою, а потім дрином ганяти її навколо ізби. Я про іншу любов, про, не побоюся цього слова, сакральну, з їхніми коханими скрєпамі. Ось, до речі, перша любов. А які конкретно їхні скрєпи, про те начальство скаже, чи батюшкі, що одне й те ж саме.
Звісно, сама велика любов- до царя, навіть, до Царя, а може, й до ЦАРЯ-БАТЮШКІ. Його слухають, йому вірять, навіть коли він несе щось абсолютно брехливе. Тоді тимчасово непропиті мізки громадянина Великої Ерефії придумують відмазку: "Пєрєіграл!", чи: "Ага, многоходовочка!" Ну, і знову ж таки: "Пєрєіграл". Польоти на стерхах, ритуальне цілування в пупок та любов до юних спортсменок- усе це тільки підкреслює міцність, могутність та надлюдський розум вождя.
Любити "па-русскі"- це ще й любити ненавидіти. Так приємно ненавидіти тих, хто не розмовляє руською мовою, хто "оточує"країну, що саме "встайот с калєн", сильно хитаючись із бодуна. Нє, вони інтернаціоналісти й антифашисти на усю губу, але люблять тільки тих із сусідів, та й не тільки, хто розмовляє російською та й слухається Царя-батюшку. Карочє, люблять усіх, тільки ненавидять піндосів, хахлів, хачів, чортів, чурок, жидів, гейропейців та чорномазих.
У їхніх сусідів, звичайно, при владі хунта. Тільки чомусь в хунті тільки один кривавий ваєнний, та й той пастор. А в самій "високодуховной", куди не плюнь- а в начальстві- колишня совєцька гебня. Чи й не колишня. Але це не хунта, що ви! Це така суверенна, або управляємая, демократія. І оцю демократію, що її очолюють герої щита й меча, дуже люблять пересічні російські посполиті.
Взагалі, любов до начальства, до усіх, хто близько стоїть до царського трону- одна з найсвітліших в житті росіянина. І, звісно, не забувають ніжно любити, скажімо, Героя Росії Кадирова, який хизувався, що першого руського він вбив у 18 років. Аби першого вбив у 16, то був би, мабуть, двічи Героєм.
Взагалі, приказка "Ти начальнік- я дурак"- це стрижень, навколо якого й побудовано оту саму путінську вертикаль влади. Звісно, в той цемент, за допомогою якого вона будувалась, добавлено було дещицю безнадії ("А что я могу сдєлать?") та страху. Ну й що? Зате результати які дивовижні! Пам’ятаєте, як в Росії вибухами руйнувалися житлові будинки? Перед виборами Путіна? Перед тими, що вдруге? Згадали? О! То ж терористи кляті! А тоді- упс!- зловили ФСБшників із вибухівкою. Ну й що? А те, що вони із вибухівкою лазили заради "провєркі бдітєльності". О! І піпл схавав! Що не з муляжами лазили, не з макетами, чи то хлопавками, а зі справжньою вибухівкою- і піпл схавав! І тут путлєр зрозумів, що зараз на оцей народ, на оце, вибачте, насєлєніє, він може висратися- а вони ще більше його покохають.
А ще вони люблять руський мір. Це така тонка субстанція, яка, як флогістон, не помацаєш, не понюхаєш, а просто, там де є хоч один руськоязичний, вона й вознікаєт. І, звісно, отого руськоязичного оточення відразу починає угнєтать, бо руського духу воно, оте оточення, й на дух не переносить. Ну, ще можна свабодолюбівим народам допомогти, спочатку зброєю та солдатами, а потім- миротворцями. І віникають на мапі такі новоутворення, здебільшого, злоякісні, як Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, а нині ще й Крим та частина Донецької та Луганської областей.
Із радістю їдуть руськомірці воювати до нашої країни, тягнуть їх сюди духовні скрєпи, любов до руського міру та нелюбов до банківських колекторів.
Усі їхні різновиди любові, Що за допомогою генетиків із Луб’янки схрещувались, виросли в гібрида: у всенародну любов до комуністів-православних-гебешників-фашистів-ксенофобів. Ось така покруч... Дивишся на таке, й думаєш: ні, ця країна не "встайот с калєн", вона нагадує п’яного зачуханого підлітка. Озброєного. Агресивного. Такого, що саме шукає на свою дупу пригод.
Умовляти та чекати, поки воно протверезіє- часу нема. Може й вбити.І, їй-Богу, задавити таке- це й є прояв гуманізму. Якщо хочете, навіть любові.
