Памятаю, в Росії якось зробили нарізку з публічних вистав маловідомого на той час публічного клоуна, Жириновського. Касети продавали на лотках і народ радісним ржачем під пиво зустрічав кожний новий перл жертви непорочного зачатія руской мами папой юристом.
 
Але даремно ми тішилися його конвульсивно мімікою і паралітичною логікою. Як виявилося, цей генно-модифікований організм вельми непогано прижився на російських, густо унавожених останкінським послідом, мозках. А парламентський урожай 1993 року взагалі був небачений – майже 23% росіян забриніли струною у відповідь на програмну тезу – «каждому мужику – бутылку водки и пыжиковую шапку, каждой бабе – по мужику!».
 
Власне, знаючи результати постійного перехресного запліднення мужиків алкоголем, результат голосування можна вважати прогнозованим і логічним. До речі, причина всесвітньо відомого, практично, на рівні декларації Джефферсона повідомлення ВЦИОМ за 2011 рік, що третина росіян свято вірить у геоцентричну побудову Всесвіту, також вважаю витікає з тугого ж сивушного струмочка.
 
Між тим наш безкомпромісний і безпринципний борець за рускіє скрєпи, Вольдемар ібн Вольф, знову феєрично запалив свою кіптяву звізду на небесній тверді русміра. І не де небудь, а в Госдумі, цій центральній православній синагозі ісламізованого Москвабаду.
 
Бомбить, каже, нахер ту Германію, і єдиноутробну Меркель туди ж! Бомбить до останнього німця! – аргументовано завиває Вольдемаріус, паралітично дригаючи піджачком. І я з ним згоден. А Меркель – традиційно трахнути. При чому – всією Державною думою. Як німкеню і професійну політичну повію. І доручити цю слов’янофільську визвольну місію зразку 1944-45 років безпосередньо Вольдемару.
 
А от Париж – сжечь! Тут головне – не наплутати; Берлін – бомбити, Париж – палити. Воно ж і правда – Париж ні на що більше не годиться, як на дрова. Чай, це вам не Вятка з її різними палісадниками, чи що у них там ріжуть… А Олланада – також трахнути. І також всією Держдумою. Тільки вже не традиційно. Щоби у цього жабоїда при кожній фрикції очі ширше відкривалися на реалії російської політики. Бо цей недомірок висуває нам пропозиції, від яких ми не можемо не відмовитися. А тому наша пропозиція щодо Олланда – то є звичайна джентльменська взаємність: він хоче, щоби путін трахнув нас, а, відповідно, і ми алаверди – від усієї широкої і гостинної душі.
 
Так що – запалюй Європу, Вольдемар!