Я не знав за цю історію, оце випадково надибав. Знатна історія. Навіть на фоні всього, що відбувається...
 
http://domik.ua/novosti/zmi-znajshli-palac-skandalnogo-chinovnika-yakomu-grojsman-dopomig-prisvoyiti-status-uchasnika-ato-foto-n234515.html
 
Так ось що я хочу сказати:
все ж таки справку учасника АТО треба десь прикупити. Я вже не знаю де: чи в міністерстві пасивної оборони від воєнного нападєнія, чи у міністерстві нападєнія на безоружних гражданських з наступним проломом черепа в камері... Ще, кажуть, вельми непогано плодяться справки учасників АТО в коридорах прокуратури – чисто, як палочки Коха всередині класичних архітектурних будівель а-ля кубізм пенітенціарних форм власності.
І тут вже фігня питання – був ти там чи не був. Он, після Чорнобиля як рясно ліквідатори уродили, любо-дорого! Для „учасників ліквіду” – любо, для бюджету – дорого. Кожному своє.
А справку таки треба. Бо все неприємно-осколочне колись закінчується і починається золотисто колоситися кошерний період збору урожаю. І тут треба встигнути закомпостувати цей чарівний квиток, який виправляє ауру з чорної на небесно-блакитну і перетворює мемуари на квадратні сотки.
І не треба стісняццо! Всі ж свої, все розуміють... Ну, іноді може і не проканати з тією справкою. Як от у Ісаєнка, кента Гройсмана. Фото Ісаєнка прилагається: губки – бантіком, бровкі – доміком. Все як положено. А загалом похож на вгодованого дегенеративного гноміка.
Так от Гройсман йому справку зафігачив – любо-дорого! У Гройсмана цих справок – ну, просто завалісь! От він і клепає їх кому попало. Але – не проканало. Ну, і фіг з ним. Їм і так непогано живеться. І гірше від того обману житися не буде. Да, Пеця?
Нє, воно можна ще й так стати учасником АТО, як описує це Анатолій Ткачук:
"Коли підірвали термінал, хлопців привалило перекриттям. Вони кричали про допомогу. До ранку протрималися. Ті, у кого були гранати - підірвали себе"
Але ж це не наш стиль. Правда, Гройсман? Ісаєнко ж не лох, щоби гранатою себе підривати. Він у себе в єдиному екземплярі, один такий на весь світ. Йому – жити і жити, причому - по-новому; а це значить - людям на зависть, собі на радість.
Ото хатинку збудував на чиновні колядки – радуся, земле рідна!..
Нехай живе, якщо вміє жити. У вас немає такої хатинки – значить жити не вмієте. Оце і називається – успєх в жизні.
А кому в житті не пруха мати таких кентів, як Гройсман – розбирайте гранати.
Пригодяться.