для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Військовий стан? Ніззя. Ви шо? Війни нема.


Військовий стан? Ніззя. Ви шо? Війни нема.
                         Не внимай пустому слуху, не давай руки твоей нечестивому, чтоб быть свидетелем неправды.          (ІІ Книга Исход 23, 1)
     В Інтернеті, ЗМІ та просто на кухнях домогосподарок обговорюються «два вопроса філософії»: війна в нас з Росією, чи не війна; потрібно вводити військовий стан, чи не потрібно? Я б і не «марав бумагу», та ненароком послухав «мудру балаканину» радника Президента України, помічника міністра оборони Юрія Бірюкова. http://tsn.ua/politika/radnik-prezidenta-rozkazav-yaki-budut-naslidki-pislya-vvedennya-voyennogo-stanu-v-ukrayini-405044.html
     Виявляється пан Бірюков знає всі наміри Росії, що і як Росія хоче завоювати, які її кінцеві плани що до України, як будуть розгортатись подальші події і таке інше. Складається таке враження, ніби Бірюков сам приймав безпосередню участь у складанні цього плану «Хуйлопідороса». І війна в нас ніби й не зовсім війна, і окупант у нас ніби то і не окупант, а так, вийшли російські вояки під вечір прогулятись та випадково заблукали. От і попали на територію України. А те шо зі зброєю, то вона ж їм по штату полагається. Куди ж без неї. Казьонне імущєство. Берегти треба. Ну а що стріляти з неї почали, так то з переляку. Все таки в чужі краї потрапили. Мало хто там по селах, полях та лісах ховається. От пан Бірюков нас і запевняє що війни, як такої немає. Просто донецькі і луганські шахтарі хочуть вугілля в Ростов возити через поле навпрошки, а не через Київ, от і бузять там трохи. Тож їхні вимоги якось частково треба визнати, та й електроенергію з газом їм треба туди подавати, навіть безкоштовно, свої ж люди. А те, що ті шахтарі, які хочуть в Ростов манівцями, стріляють в тих шахтарів, що манівцями не хочуть, так то в нас там ото, чи не то, чи АТО.       То ж про військовий стан поки що мови нема. А як що ввести військовий стан то для народу України це буде страшне ярмо. Економіка перестане розвиватись, ніякі закордонські буржуїни кредитів не дадуть, інтернет і тілівізір відключать, газети перестануть друкувати, телефони та радіоприймачі конфіскують, особисте майно в громадян примусово відбиратимуть для потреб збройних сил, а самих громадян з азаровськими лопатами примусово примусять рити окопи та насипати (Змієві вали). Тож військовий стан – це страшне лихо, тим більше, що Росія не планує захоплювати Київ та Львів, а в терористів місцевого розливу немає сил та ресурсів дійти далі ніж до кордонів Луганської та Донецької областей. Правда про те, що загинули та скалічені тисячі українських бійців-патріотів, пан Бірюков якось призабув. Та й не дивно. Для великого бізнесу людські життя нічого не варті.
     Так оце сиджу тепер і думаю, що мені робити. Піти в магазин по макарони на обід, чи достатньо буде знятої з вух бірюковської лапші. Не знаю кого як, а мене до сказу бісить, коли державний високопосадовець з наглою ухмилкою на морді ліца розповідає всякі небилиці ніби в нас живуть одні ідіоти. Страх введення військового стану цілком зрозумілий. По законах військового часу настає персональна відповідальність кожного громадянина держави, від Президента до бомжа і за невиконання, саботаж чи зраду можна дуже швидко отримати кулю в лоб чи то президенту чи то бомжу. І не віртуальну, а реальну. Оце такі висновки я зробив з «мудрої промови» пана Бірюкова.
© TVOREC [26.01.2015] | Переглядів: 4289
Мітки: #Порошенко 

2 3 4 5
 Рейтинг: 41.8/51

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook