для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

ЕКСПРЕС


ЕКСПРЕС
Розумний збагне – а дурному й не треба.
 
27 листопада 2009 року коло 22.00, неподалік від населеного пункту Йорзовка, на межі між Новгородською та Тверською областями, сталася катастрофа із залізничним потягом «Невський експрес», що курсує на перегоні «Москва – Санкт-Петербург». Головна версія слідства – теракт. На сьогодні точно відомо про загибель 24 осіб, пропажу без вісті п’яти, та поранення 90 осіб.
 
Рейку під потягом було підірвано вибухівкою до 7 кіло у тротиловому еквіваленті. На місці злочину знайдено частину вибухового пристрою – обмотану рушником трубу. За думкою експертів ця труба була збита віссю колісної пари і увімкнула пристрій. З 14 вагонів протягу, два останніх зійшли з рейок та полетіли під укіс. Швидкість потяга на момент вибуху становила біля 200 км/год. Якби вибух стався на три секунди раніше – під укосом опинився б увесь потяг. Для установки пристрою терористам з горлом вистачило б 30 хвилин. Аби зібрати та застосувати такий пристрій – достатньо досвіду служби в саперних підрозділах Збройних Сил.
 
У суботу, 28 листопада на масці теракту стався другий вибух. Біля епіцентру вибуху знаходилися голова слідчого комітету прокуратури РФ, керівник московського міжрегіонального управління на транспорті та інші співробітники слідчого комітету. На щастя – ніхто не постраждав. Найвірогідніше – вибухівка відсиріла за ніч. «Невський експрес» - потяг не з дешевих. Перший вибух стався у п’ятницю – день коли пітерські високопосадові чиновники повертаються з Москви до дому. Для голови Росрезерву, двох чиновниць Росрибальства, та голови держкорпорації «Автодор» ця подорож стала останньою. Такого в історії Росії ще не було.
 
На сьогодні слідство розглядає дві версії – бойовики-ваххабіти і російські фашисти.
 
Друга версія – жахлива. Це жах у 99-му ступені. Це означає, що русскіє почали нищити русскіх.
 
У 2006 році в РФ, «Національна газета» писала: «Давно пора назвать настоящим именем то, что стыдливо именуется «иммграцией» на территории России. На деле это никакая не иммиграция: это нашествие, вторжение, оккупация — назовите как хотите, суть останется неизменной. Русские люди, увы, потеряли всякую надежду на помощь и защиту от этого нашествия со стороны «своей» законной власти. Поэтому сами поднимаются против оккупантов, как умеют. Как поднимались и сто, и двести, и тысячу лет назад наши деды-прадеды… Напрасно недалекие чиновники в Кремле и на местах думают, что русские люди мирно сложат ручки и вымрут без сопротивления, уступив пришельцам жизненное пространство, национальные богатства и своих женщин. Нет, так не будет! Русский народ жив!»
 
Точку зору «Національної газети» підтримало чимало здорових кремезних молодих людей та дівчат русской національності. 12 червня 2005 року у Підмосков’ї було підірвано пасажирський потяг «Москва-Грозний». Постраждало 42 особи, з них 5 людей було госпіталізовано. Виконавцями теракту були члени «Русского національного єдінства» - РНЄ. Це був перший акт нової «Рельсової війни».
 
Асу-диверсанту ГРУ, полковнику Старінову, певно, ікнулося.
 
21 серпня 2006 року на Черкізовському ринку стався вибух самородного вибухового пристрою. 14 осіб загинули, біля 50 - були поранені. Серед постраждалих – жодного русского чи-то москвича. У вибуху було звинувачено членів організації «СПАС». На лаві підсудних виявилося опинилося вісім терористів. Всі звинувачені – студенти РХТУ ім. Менделеева, Московського соціального інституту, Московського інституту інженерів транспорту, Московського міського педагогічного університету та міліцейського коледжу. На їхньому рахунку було вісім вибухів: підрив офісу ворожки Ліліани («хрестовий похід проти чаклунки»), вибух бомби біля гуртожитку Московського заводу автоматичних ліній (серед мешканців багато вірмен та азербайджанців), вибух у головній будівлі МГУ, вже згаданий вибух на Черкізово, тощо й тощо.
 
Вісім вибухів за кілька місяців – результат вартий Краснодонської «Молодої гвардії».
 
Лідер «СПАС» Ніколай Корольов, здобувши довічне ув’язнення, не склав руки. Перебуваючи за ґратами, він написав «Біблію скінхеда»,  а потім ввійшов у контакт з «ворами у законі» та вигриз для себе щабель «смотрящего» над усіма русскіми націоналістами які зараз у чималій кількості потрапляють до зон і тюрем. Російські колонії повільно перетворюються на «Академію русской національної революції».
 
До подібних «академій» свого часу потрапили наївні сільські гайдамаки Григорій Котовський  та Нестор Махно.
 
Протягом восьми місяців 2006-2007 року в Москві та області чинила вбивства та насилля група Рино-Скачевського. 15 грудня 2008 року суд визнав їх винними у 20 вбивства та 12 важких пораненнях. Всі постраждалі – вихідці з Середньої Азії та Кавказу. Павло Скачевський був кращім учнем у школі, потім студентом Російського інституту фізкультури. Всі однокашники характеризували його як спокійного, шанобливого, начитаного та освіченого. Артур Рино студент з Єкатеринбурга, вчився у Московському художньому училищі церковній іконописі.
 
20 вбитих та 12 важкопоранених ворогів за 8 місяців – у Велику Вітчизняну війну, непоганий результат для пересічної підпільної групи.
 
4 вересня 2008 року а Москві біля метро «Домодєдово» було підірвано кафе «Артизан». Вибухівка була кустарного виробництва й мала до 400 грамів у тротиловому еквіваленті. В результаті теракту один азербайджанець загинув, ще біля десяти дістали поранення.
8 вересня вибухом біля метро «Петровсько-Розумовська» було поранено жінку.
14 вересня в наслідок вибуху на ринку «Автогосподарство Ліозново» було поранено чотири особи – двоє чоловіків, жінку й дитину. Один з постраждалих – етнічний азербайджанець.
23 вересня вибухнуло кафе «На Бродвеї» на території Тушинського ринку. Постраждали п’ять осіб. Міліція не зразу збагнула що має справу з націоналістами. Кількість та частота вибухів навела їх на думку про кримінальні розбори. А вибухи тривали далі.
5 жовтня 2008 року вибух прогримів на залізничних рейках біля станції Царицино.
4 листопада було здійснено підрив основної Павелецької залізничної гілки в районі станції Булатниково.
30 листопада вибухом рознесло іконостас церкви Миколи Чудотворця Мирлікійського, в районі Бірюльово-Західне. Не дивуйтеся. Серед русскіх націоналістів чимало прибічників давньослов’янського язичництва, які на дух не сприймають християнство. А «героїв» цих терактів не дарма назвали «Групою родновірів».
16 січня 2009 року випадково було помічено і знешкоджено вибухівку у дитячому ресторані «Макдональдс» в Кузьмінках.
Готувався й підрив мечеті на Поколонній горі, з метою викликати масові заворушення. Та здійсненню теракту завадили правоохоронці. Усю групу було заарештовано. Слідство з’ясувало що на рахунку новоявлених «народних месників» крім серії вибухів було ще два десятки вбивств людей неслов’янського походження. Головним чином – гостарбайтерів. Керувала групою неповнолітня дівчина, москвичка Євгенія Жихарьова. Спочатку в слідство сприймало лідером іншу особу – голову відділу Міністерства спорту, туризму та молодіжної політики, 29-річного Петра Башелутскова. Але зібрати дані на сина депутата ЛДПР Волгоградської обласної Думи слідству було несила. Тож пана Петра було звільнено.
 
Вісім вибухів і два десятки вбитих ворогів менше ніж за пів-року – це вже рівень невеликого партизанського загону.
 
Російські правоохоронці визнають, 2008 рік став для русскіх націоналістів переламним. За статистикою ГУВД у Москві протягом 2008 року на підґрунті «національної ворожнечі» було здійснено 95 нападів, у тому числі 47 убивств і 46 випадків нанесення «важких тілесних». У порівнянні з 2007-м кількість таких злочинів зросла у 3 РАЗИ. Від Москви не відстає й уся Росія. На теренах тільки Центрального Федерального округу за перші 10 місяців 2008 року було зафіксовано 135 злочинів екстремістської спрямованості, тобто удвічі більше ніж за весь 2007 рік. Усього по Росії у 2008 році за мотивами національних ворожнечі було винесено 31 карний вирок у 18 регіонах країни. Рішенням Верховного суду Росії 18 організацій на теренах РФ визнано терористичними, ще 7 – екстремістськими. Діяльність усіх їх була заборонена.
 
Серйозність ситуації визнано на рівні президента Росії Дмітрія Медведєва. 6 лютого 2009 року на колегії МВС РФ, він заявив:
 
«Происходит радикализация молодежной среды, набирают силу фанатские движения и различные фашиствующие группировки, продолжаются нападения на лиц, имеющих неславянскую внешность… Эти преступления являются системной угрозой существования общества».
 
Та націоналістам це – по фені дверцями.
 
Протягом 2008 року дії націоналістів змінилися не тільки кількісно, але й якісно. На зміну закликам до нищення «інородців» приходять гасла відверто протидержавної спрямованості. Ще у 2006 році організація «Сєверноє братство» заявляла: «Российская Федерация рухнет в ближайшие годы, и мы считаем это благом для русского народа, а также его единственной возможностью избавиться от гнёта этнических мафий и коррумпированных госчиновников…» Вже 14 березня 2008 року вона ж заявила: «…удар Русской революции будет направлен именно против интернациональных государственных структур…» Невеличкій маргінальній організації вторять лідери організацій всеросійського масштабу. Лідер «Двіженія протів нєлєгальной іміграції» О. Бєлов (Поткін) неодноразово виправдовує русскіх націоналістів: «Если людей лишают возможности политической реализации, их взгляды могут деградировать в такую опасную форму…» Це – про вбивство громадян Таджикистану та Узбекистану. Йому підспівує лідер «Слов’янського союзу» Д. Дьомушкін: «они репрессиями загоняют националистов в подполье, провоцируя ответный террор…» Це – про російську владу. Ще більш радикально висловлюється відомий інтернет-проповідник расизму І. Жмак: «любой пропагандист беспредельной охоты на гастарбайтеров – суть мусорской провокатор и предатель движения, работающий на его ослабление. Акциями прямого действия должны заниматься взрослые люди, имеющие прочный внутренний стержень и хорошие связи, и результатом акции должно быть не избиение шахматиста, а нейтрализация ключевых фигур антирусских кланов и действительных врагов Русской нации…». 28 лютого 2008 року було опубліковано заяву Націонал-соціалістичної партії Русі: «…НСПР будет наносить приоритетные удары, направленные непосредственно против: структур выполняющих военные действия по защите оккупационного строя, таких как МВД, ФСБ, против членов правительства и любых чиновников оккупационных структур РФ…» 20 березня 2008 року під час виступу на Круглому столі в Мосміськдумі керівник партії «Народний союз» заявив: «Да, формально они совершают тяжкие преступления. Но когда ставишь на одну чашу весов пусть даже сотню таких убийств, а на другую – уничтожение 10 миллионов русских, то картина становится ясной и понятной. И не в пользу тех, кто пытается отработать полученные грантовые деньги на борьбу с "экстремизмом", который на самом деле был взращен самой властью…»
 
А вже у 2009 році загальні заклики «боротися з владою» переросли у більш радикальні: «озброюватися», «нищіти», «вбивати», «гнобити». Зміну у поведінці націоналістів помітили й російські правоохоронці. На питання, чому ви такі, мовляв, патріоти, не йдете служити на Кавказ, націоналісти відповідають не барячись: «Ворог не на Кавказі. Ворог – у Кремлі».
 
30 грудня 2008 року вагони Пітерського метро виявилися обклеєні листівками із зображенням: скінхеда з гвинтівкою та гаслом: «Сейчас Родину нужно не просто любить. За нее нужно сражаться»; із Останкінською вежею у вигляді Зірки Давида, та написом «Все СМИ лгут»; дорожнім знаком з перекресленим обличчям робочого східної зовнішності.
5 квітня 2009 року на сайті «Правые новости» було розміщено заклик: «У нас есть ровно 40 дней, чтобы наточить ножи, выкопать и достать оружие, сделать как можно больше самодельных взрывных устройств, приготовить коктейли Молотова, подготовиться морально и выступить единым флангом за всех соратников! Поджигайте здания МВД, ФСБ, государственные учреждения, филиалы единой России, режьте тварей и оккупантов, убивайте, взрывайте, уничтожайте, крушите, избивайте, калечьте, пишите на стенах призывы, делайте все что угодно, что вы посчитаете нужным, но ради соратников не бездействуйте!!!»
 
Схожі листівки клеїли харківські підпільники на стіни будинків у 1942 році.
 
Заклики швидко знайшли своїх адресатів.
 
28 лютого 2009 року в Москві група «Народноє возмєздіє» закидала пляшками з запалювальною суміщаю будівлю Окремого батальйону міліції. Згоріло дві вантажівки. В інтернеті свій вчинок група пояснила так: «существование государственной милиции, отделённой от народа и с правом насилия над ним, несовместимо с любыми понятиями о свободе и справедливости».
6 березня 2009 року було підпалено Центральну приймальню міліції у Москві.
1 квітня 2009 року у Санкт-Петербурзі було підірвано пам’ятник Леніну.
5 травня у Москві невідомі закидали пляшками з коктейлем Молотова будівлю Перовського військкомату. У той самий день так само була закидана пляшками будівля УВД Ленінського району Нижнього Новгорода. У той самий день за спробу підпалити адміністративні будівлі сім осіб було затримано у Нижньому Новгороді та Чебоксарах.
9 травня ФСБ запобігло крупному теракту. Зловмисник намагався підірвати у людному місці вибухівку потужністю у вісім кіло в тротиловому еквіваленті. Мінери ФСБ були вражені обізнаністю терориста на вибухових речовинах та пристроях. Терорист пояснив свій вчинок профашистськими поглядами. Вік терориста – 16 років.
5 листопада було заарештовано членів Національно-соціалістичного об’єднання Нікіту Тіхонова та Євгенію Хасіс. Звинувачення – вбивство біля півроку тому адвоката-правозахисника В’ячеслава маркелова та антифашистки Анастасії Бабурової. Звертає увагу те що вбивця стріляв у Маркелова та Бабурову в людному місці серед білого дня, потім у масці серед перехожих спокійно дійшов до метро, пройшов по перону повному ментів, сів у потяг та поїхав.
 
Це вже рівень Ніколая Кузнєцова.
 
9 вересня 2009 року під час спроби затримання націоналіст Маршаков вчинив опір і всадив п’ять куль з пістолета ТТ в оперупівноваженного ФСБ. В затриманого націоналіста крім цього знайшли револьвер «Наган» та мисливську рушницю.
16 листопада у під’їзді свого будинку був убитий активіст «Антіфи» Іван Хуторський, на прізвисько «Ваня Костолом».
17 листопада було вчинено напад на офіс про кремлівського руху «Росія молодая».
19 листопада у храмі св. Апостола Фоми був убитий його настоятель о. Данило Сисоєв. Все б зрозуміло, крім того що отець Данило був відомим анти-мусульманськими проповідником.
 
Й нарешті 27 листопада о 22-й годині вечора в наслідок вибуху злетіли з рейок вагони потягу «Невський експрес». В числі загиблих – чотири значних високопосадовця. Такого у Росії ще не було. Доля десятків людей вирішувалася протягом трьох секунд. Під шелест пружини запалу вибухового механізму.
 
У вік інформаційних технологій час летить швидко-шводко. Неначе експрес. На літо 2009 року у Росії 70 000 осіб вважали себе скінхедами, й ще 15 000 – були учасниками націонал-радикальних організацій. Скільки було у Ковпака, Сабурова, Фьодорова та Медведєва разом узятих?
 
Складно скласти слово «ВІЧНІСТЬ» з літер «Ж», «О», «П» і «А». В Росії – 87 000 кілометрів залізничних шляхів. 4/5 з них пролягають у малонаселених та повністю глухих місцях.
 
Інколи я дуже заздрю віруючим. Якби я вірив що нашим життям керує потойбічна сила, я б молився. Молився – аби помилятися.
 
PS. Как жить толпе, давным-давно диктует стая.
Все "распальцованно" от края и до края.
На криминал работает актив,
Без вариантов, то бишь - без альтернатив.
 
Здесь слово
"РУССКІЙ" не политкорректно,
Вот
"РОСІЯНИН" - это "чисто" и "конкретно"…
© Дракон [01.12.2009] | Переглядів: 8242

2 3 4 5
 Рейтинг: 42.0/46

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook