для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Вплив державного менеджменту на розвиток Україні


Вплив державного менеджменту на розвиток Україні
На протязі української історії було багато осіб які звеличували український народ своєю діяльністю, своїм розумом і талантом, які визначили подальший шлях української державності. В них перетинаються різні часи – минуле, сучасне і майбутнє. Історичний досвід підказує нам, що ми маємо навчатися у минулого і вміти діяти в сьогоденні заради майбутнього.
На протязі тисячолітнього буття нашої країни їхня діяльність висвітлювалася по-різному, залежно від волі тих чи інших можновладців (згадаймо хоча б перекручення, що їх зазнавала історія за радянських часів), тож спробуємо бути максимально об’єктивним.
В історії України важко знайти постать навколо якої гостро точилися дискусії. В одних він викликає захоплення, в інших відчуження. У багатьох дослідників виникає маса запитань про Івана Мазепу.
Але це було в історичному вимірі. Нам ближче сучасний стан, учасниками якого ми є самі. Управління державою так чи інакше зводиться до кількох функцій. Найпоширенішою у вітчизняній літературі є класифікація функцій державного управління на загальні, спеціальні та допоміжні.
Загальні функції справляють об'єктивно необхідний вплив на певні процеси, що відбуваються в господарській, політичній, соціально-культурній та інших сферах. Ці функції є основними, притаманними будь-якому управлінню, незалежно від того, на якому рівні та в яких галузях вони здійснюються. Загальними функціями державного управління є прогнозування, планування, організація, регулювання, координація, облік, контроль. Цю класифікацію побудовано на підставі внутрішньої технології управлінської діяльності.
 
Із цього можемо вивести 4 основні функції, за якими і будується їх фінансування у бюджеті – це управлінська, економічна, соціальна та оборонна. Управлінська функція так чи інакше проявляється у реалізації економічної і соціальної функцій. Їх вже можна визначити певними показниками, які відображаються Державним комітетом статистики і можна знайти у щорічних звітах.
 
Тому і пропонується оцінити державний менеджмент за останні 15 років новітньої історії України у п’ятирічному вимірі каденцій президентів. Це можна побачити у картині прийнятої держави і зданої до управлінні наступнику. Особливо десятирічний цикл (із 2000 до 2010 рр.) добре вписується у сучасних оцінках, що починаючи із 2000 року у нас набули чіткі тенденції зростання виробництва і покращення соціальних стандартів.
 
Отже, із 1990 року до 2000 р. в країні відбувалось стійке падіння виробництва, зменшення доходів населення, що призвело до 1,5-2-ох річної заборгованості за пенсіями та зарплатами. Виробництво впало у 1999 р. до 40,8 % від рівня 1990 року. Зрозуміло, що відповідні були зниження за всіма соціальними стандартами.
Вже із 2000 р. виробництво зросло до 43,2 % від рівня 1990 р. Із 1994 р. і до 2004 р. президентом був Л.Д. Кучма. Починаючи із другої його каденції в 1999 р., уряд очолювали Пустовойтенко (1999), Ющенко (2000), Кінах2001-2003) і Янукович (2003-2004).
Треба розуміти, що виконання будь яких функцій будь якого органу влади буде залежати від їх фінансування. Будуть гроші, буде щось робитись. Чому до 1999 р. накопичилось стільки проблем, що не виплачувалась зарплата у бюджетній та виробничій сферах? Чому організації різні через відсутність коштів розривали угоди про надання комунальних послуг із постачання води, тепла і т.д.? Причину можна назвати, що доходи бюджету в 1999 р. складали тільки 19 млрд грн або тільки 14 % від ВВП.
Бартерні угоди, суцільні неплатежі, в т.ч. і до бюджету, розвалювали країну. Чому неспроможна була влада у своєму державному менеджменті організувати нормальний розподіл ВВП? Можна пояснити такі явища відсутністю і недосконалістю законодавства, неспроможністю керівників в організації управління, і зловживанням корупційними умовами. Хіба можна було покращити такі явища через призов багатьох керівників великих підприємств військоматами на полігон і вимагати сплатити податки, що мали місце за організації Пустовойтенком у 1999 р.?
І чому значно покращилась ситуація при одному і тому ж Кучмі в 2000 р.? Адже в цей рік економічне виробництво зросло до 170 млрд грн, а бюджет формувався бездефіцитним. Фактично доходи бюджету зросли до 36 млрд грн при видатках в 35 млрд грн. Єдиний рік української самостійної діяльності бюджет виконали із профіцитом.
Що можна віднести до складових успіхів у 2000 р.? Можна назвати, що починала впливати у практичній діяльності Конституція України, ще прийнята у 1996 р.. Можна віднести до значних успіхів запровадження в бюджетну систему ЄДИНОЇ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ доходів та видатків за функціональною, відомчою і економічною структурою. Можна віднести і розробку та запровадження Бюджетного кодексу.
Таким чином, бюджетний процес був введений у чіткі законодавчі рамки, за порушення передбачалась вже кримінальна відповідальність. Консолідація у 2000 році всіх коштів державного бюджету на рахунках Казначейства у Національному банку України дозволила також більш ефективно здійснювати управління загальним залишком грошових ресурсів і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку.
Можна ще згадати, що в той час був прийнятий Закон України «Про прожитковий мінімум». Який на жаль до цього часу не переглядався, хоч повинен кожних 5 років переглядатись і коректуватись.
До всіх даних ініціатив з усією впевненістю можна віднести державну діяльність Ю.В. Тимошенко. Голова Бюджетного комітету Верховної Ради із 1998 р. На цій посаді ініціює бюджетну реформу, розробляє перший Бюджетний кодекс України, проекти Податкового і Соціального кодексів та пенсійної реформи, соціальні програми.
Із грудня 1999 р. по – січень 2001 р. – віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка. За період роботи Тимошенко на посаді віце-прем'єра були ліквідовані бартерні розрахунки в галузі та створений єдиний розрахунковий центр Оптового ринку –- державне підприємство „Енергоринок“, значно підвищено рівень розрахунків за енергоносії, залучено додаткові кошти до Держбюджету. В Україні припинилися відключення електроенергії.
Закладені тенденції 2000 року, на жаль, були зупинені в наступні роки. Так, вже за 2001-2004 рр. доходи бюджету виконувались на рівні 38-67 млрд грн..
Таким чином, у 2004 р. Президент Кучма залишав керівництво державою із станом економічної та фінансової складових у таких параметрах:
- ВВП країни – 345 млрд грн або по 7290 грн на душу населення, що становило 61,0 % від рівня 1990 р.;
- Державний бюджет виконаний у 2004 р. на рівні 67 млрд грн;
- Золотовалютні резерви НБУ складали – 9,5 млрд дол.;
- Державний борг складав – 66,7 млрд грн;
- Мінімальна пенсія – законодавчо встановлена – 50 грн, (із доплатами 137 грн);
- Мінімальна зарплата становила – 237 грн.

 
Таку країну залишив Кучма і прийняв президент Ющенко. За каденцію президента із Ющенком уряд очолювали: із лютого до 8 вересня 2005 р. Тимошенко, із вересня 2005 р. до серпня 2006 р. – Єхануров, із серпня 2006 р. до грудня 2007 р. Янукович, із грудня 2007 р. до 2010 р. знову Тимошенко.
 
Просто назвати показники початку 2010 р., які залишив Ющенко для свого наступника Януковича, не повно буде характеризувати зміни, які відбувалися на протязі цих 5 років. В загальних показниках п’ятиріччя – це виглядало таким чином:
- ВВП країни в 2009 р. – 914 млрд грн або по 19832 грн на душу населення, що становило 63,3 % від рівня 1990 р.;
- Державний бюджет виконаний у 2009 р. на рівні 225 млрд грн за доходами та 245 млрд грн за видатками;
- Золотовалютні резерви НБУ складали – 26,5 млрд дол.;
- Державний борг складав – 301,4 млрд грн;
- Мінімальна пенсія – 573 грн;
- Мінімальна зарплата становила – 744 грн.

Розглядаючи в розрізі ці 5 років можна побачити різні результати у порівнянні суміжних років. Яскраво виділяються 2005 і 2008 роки у досягненні економічних та соціальних результатів. Можна зрозуміти спад досягнень 2008 р. через світову економічну кризу в 2009 р. Можна також звернути увагу на внутрішні зростаючі протиріччя в Україні. Загострились внутрішні відносини різних політичних проектів, що не могло вже зачепити і особистісний характер. І це все відбувалось за участі одного і того ж президента Ющенка.
 
В статистичних матеріалах вигідно відрізняється від попередніх і наступних років саме 2005 р. Що так чи інакше, але потрібно пов’язувати із державною діяльністю Тимошенко. Можна погодитись і на твердженні, що багато чого гальмував із свого секретаріату і Ющенко. Це все не давало можливості реалізувати закладені і задекларовані плани.
 
Із досягнень 2005 р. порівняно із 2004 р. можна з великим задоволенням виділити успіхи в таких напрямках:
1. Доходи населення зросли на 23 % (найвищі прирости за всі роки Незалежності);
2. Заощадження населення зросли у банках із 42 млрд грн до 73 млрд грн (73 % приросту);(В 1992 р. розпочали із нуля, якщо ви пам’ятаєте);
3. Доходи бюджету державного зросли із 67 млрд грн до 106 млрд грн (58% приросту);
4. Видатки бюджету зросли до 132 млрд грн (97 % приросту);
5. Державний борг зменшили на 8 млрд грн (єдиний рік, що держборг знижувався);
6. Золотовалютні резерви зросли із 9 млрд дол. до 19 млрд дол. (211% приросту);
7. Мінімальна зарплата зросла із 237 грн до 332 грн (40% приросту);
8. Середня зарплата зросла із 590 грн до 806 грн; (37 %)
9. Середня пенсія зросла із 182 грн до 316 грн; (73 %);
10. мінімальна пенсія зросла із законодавчо встановленої 50 грн до до 332 грн;
11. Прожитковий мінімум для пенсіонерів зріс із 137 грн до 332 грн; (242 %).

 
Вже в 2006-2007 рр. ці тенденції були зупинені. За два роки державний бюджет зріс до 160 млрд грн, мінімальна зарплата зросла до 460 грн або на 38 %, а мінімальна пенсія до 411 грн, або на 23 %.
 
Знову за 2008 р. можна виділити кілька абсолютних рекордів, що відбулись в Україні. Так, виробництво ВВП порівняно із 1990 р. склало 74,4 %. У 2014 році ВВП країни становитиме, за оцінками, лише 64% від ВВП 1990 року.
Ще один рекорд відмічений в серпні 2008 р. – це найвищий рівень золотовалютних резервів НБУ, який становив 38,4 млрд дол. В цей рік було повернуто понад 6 млрд грн громадянам із втрачених заощаджень в 1992 р. Разом з тим, можна назвати ледь не сотню указів президента Ющенка із накладеннями вето на постанови КМ, які більшість відміняв Конституційний суд, але поступальний розвиток сильно гальмувався. Багато постанов уряду після відміни вето втрачали свою актуальність. Можна назвати для прикладу, що своїми указами Ющенко повністю провалив виконання доходів бюджету у розділі продажі державного майна, яке було виконано в тому 2008 р. лише на 9 %. Хоч ця програма та сума надходжень за даною статтею була затверджена у двох Законах України.
Діяльність влади за каденцію Януковича викладемо в 2-ій частині нашого аналізу.
© dobryj51 [11.01.2015] | Переглядів: 1658

2 3 4 5
 Рейтинг: 40.3/34

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook