пароль
пам’ятати
[uk] ru

*****


*****
Волонтерам
 
Эта часть трассы пристреляна до того,
что даже муравьи на неё не вылазят.
И приходится выжимать далеко за сто
километров в час, чтоб прицел спецназа
 
не цеплялся к машине, чтоб довезти
то, немногое, что удалось собрать для бригады.
Один час из пяти часов пути -
это тот самый час, когда от гранаты
 
из подствольника, пули из СВД,
может рухнуть весь мир, рухнуть безвозвратно...
Только все это лирика... Если в беде
(а война - есть, большая беда) солдаты,
 
кто-то должен взять на себя и везти.
Потому что другим это не под силу.
И штамп, что у нас нет другого пути,
здесь приобретает совсем другую рутину.
 
Здесь нет места подвигу (высокие словеса),
ибо подвиг, - практически в каждом движеньи.
И когда на наших солдат глядят небеса,
то взирают они на ребят с уваженьем.
 
Эта часть трассы пристреляна до того
холма. Ориентир - сгоревший дом справа.
В этот раз проскочили, не потеряв никого -
Бог хранит своих ангелов от расправы.
 

***
 
Рвонуло так, шо клацнули зубами
Навіть і ті, хто досі міцно спав.
Сашко не дуже гарними словами
Бога війни в делечину післав.
 
Сто п’ядесят не грам, а міліметрів –
Зараз вже інші виміри у нас.
З гармат по нас б’ють, б’ють із мінометів,
А в відповідь стріляти ще не час.
 
А дома діти і Різдво вже скоро,
Ялинка… Жінка на мене чека…
І о дванадцятій країна хором
Буде співати гімн… І та строка,
 
Де вороженькі наші всі загинуть,
Буде лунати з кожного вікна, -
Рукою змерзлой кулемета втримать
Нам допоможе! А коли війна
 
Своє на нас закінчить полювання,
Додому потяг нас з Москви примчить,
Я вірю в те, що мої сподівання
Всі здійсняться… Ребята, будем жить!
 

© Федор Сухов [06.01.2015] | Переглядів: 3114

2 3 4 5
 Рейтинг: 44.0/41

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати