для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Протести, вугілля і бізнес по-європейськи.


Протести, вугілля і бізнес по-європейськи.
Привіт працююча країно!
 
Вихідні позаду, робота кличе і нічого нам із цим не зробити. В понеділок зраночку – огляд подій тижня минулого. З вами публіцист і письменник Дмитро Калинчук. Як завжди ніяких заказух і пропаганди, події подаю за заповітом сивих кобзарів, що бачу – те співаю.
 
Всупереч попереднім оглядам, почнемо з подій в Україні. Про що говорити не хочеться взагалі – так це про економічну програму чинного прем’єра, з дуже простої причини. Незалежно від того подобається вона нам чи ні – виконувати її доведеться, ніякого іншого прем’єра і іншої програми наразі ніхто не висуває, а отже шанси того, що  програма принесе користь країні об’єктивно дорівнює шансам білявки зустріти динозавра – 50/50. «Або зустріну – або ні». Коли так, то процитую крилату фразу зі старого радянського кіно: «Хай допоможе нам Бог, як кажуть карасі, коли їх кладуть на сковорідку».
 
Головна подія тижня – продовження вінницького протесту. Тут  маю зробити зауваження.
 
Я щиро й відверто прошу пробачення в учасників подій у Вінниці та їхніх симпатиків. В минулому огляді я писав дослівно: «обрання «народного губернатора» справді смердить донецькими вихилясами в стилі терориста Пашкі Губарєва». Тоді я ще не знав, що мулька з «народним губернатором» - це фейк, запущений певними ЗМІ, з цілковито конкретною метою – виставити вінницький протест як чи-то технологію боротьби за владу на місці, чи-то як російську спецоперацію. Вкид зроблений був якісно – чимало людей купилися. Насправді все як-то кажуть, не складно – все набагато складніше.
 
Ділові та політичні еліти які вчора були владою в Києві, намагаються зберегти свої позиції в регіонах і звести ситуацію до рівня 2005 р., коли скориставшись регіональними майданчиками представники регіоналів змогли використати невдоволення громадян економічними негараздами (які були б за будь-якої влади) і повернулися у владу через систему вільних виборів. Вочевидь – нині реалізується той самий сценарій, і поперек горла місцевих влад виступають місцеві активісти Майдану, які вимагають люстрації. Продовженням вінницьких подій став протест у Запоріжжі, де кілька сот активістів, на чолі з нардепом Олегом Ляшко вимагали відставки мера міста Олександра Сіна. Історія не закінчилася нічим конкретним – Сін наразі лишився на своїй посаді, але увага до суспільства до проблеми привернута. Нардеп Мосійчук (екс-командир батальйону «Айдар») вже заявив про намір групи нардепів подати законопроект про проведення місцевих виборів у березні наступного 2015 р.
 
Такий крок справді міг би добряче вичистити владу на місцях. Судячи з валу критики, який вже обрушився на цю ініціативу – багатьом «папєрєднікам» вона добряче ламає плани. Вибачившись за свою фразу, я не вибачаюся за висновок. Влада явно зволікає з перемінами, намагаючись по старовинці діяти методами договорняків - так само як жирондисти в часи Великої Французької революції. Сумний результат таких дій – відомий, Бритва Робесп’єра і ніяких але…
 
Друге питання минулого тижня, що перейшло в тиждень нинішній – вугілля.
 
Френди можете к завгодно писати як і за скільки я продався владі, але називати злочин конкретних чиновників міненергетики «змовою злочинної влади» я не стану просто тому, що не звик називати біле чорним, попри всю повагу до вас. Для початку – про дії прокуратури. Існує чимало питань до генпрокурора Яреми – і щодо корупції в його відомстві, і щодо розслідування резонансних справ, як-то розстрілу Небесної сотні та справ по сепаратизму. Але називати через це злочинною цілу спецслужбу – це або свідоме вдавання дурника, або – політична маніпуляція. Так і до відвертого більшовизму добалакатися можна. Якщо генпрокуратура в нас злочинна, то може треба випустити на волю вже заарештованих чиновників тилу Міноборони? Може відпустити чиновників заарештованих за хабарі? Може амністувати всіх засуджених протягом півроку за вбивства?
 
Генпрокуратура стверджує – дефіцит вугілля в країні стався через те, що конкретні чиновники Міненерго вирішили «красти на пожежі» - напередодні паливної кризи укласти угоду на купівлю в Південно-Африканській республіці вугілля з низькими якісними показниками, проте – з чималими відкатами. Директор Укрінтеренерго Володимир Зінкевич наразі вже сидить. Негаразд стався і з закупівлею запчастин для ТЕС – виявилося що їх також купували через фірму-прокладку.
 
Критики генпрокуратури висувають натомість іншу версію – мовляв кримінальну справу по вугіллю почали, аби не ламати схему закупівлі вугілля в Росії та з шахт, які наразі знаходяться під контролем терористів. Ну й аби москалі роботі Ліпецької кондитерської фабрики (належить групі «Рошен») не заважали. Слабке місце цієї теорії – відсутність бодай якихось конкретних доказів, крім наболілої вже «наукової логіки». Щоправда, на цьому тижні спалахнув галас «Захід визнав Порошенка з Яремою корупціонерами». Але колективним «Заходом» виявилася фірма-продавець вугілля Україні, та сама, яка з початком розслідування, миттю зупинила виконання контракту – саме вона зробила кілька гучних заяв.
 
Як же дізнатися правду? Та дуже просто. Витративши кілька годин на телефоні, я знайшов друга друзів, який працює на Змієвській ТЕС і запитав його думку щодо Південно-Африканського вугілля. Далі – цитую: «Уголь – г…но редкосное. В смеси с антрацитом еще более-менее, но сам по себе – не в п…ду. Калорийность – никакая, я не знаю какой дебил его купил». І далі, в таких самих виразах. Особисто для мене, після цього на історії можна ставити крапку.
 
І наостанок. У терористів вугілля наразі ніхто не купує – через ту саму генпрокуратуру. Російське вугілля (проплачене) в Україну так і не поступило. Кількість вугілля на ТЕС наразі збільшилося на 9%. Але якщо вдарять тривалі сильні морози – енергосистема України ляже на бетон пузиком, і тоді доведеться купувати вугілля не тільки в москалів. Змиріться з цим.
 
В якій якості в справі по вугіллю фігуруватиме прем’єр Яценюк – як свідок, чи як співучасник – наразі невідомо.
 
І про нелегку долю терористів. 9 грудня у Харкові була зірвана пам’ятна дошка воякам УПА. 10 грудня в Одесі був підірваний центр, що збирає допомогу для бійців АТО – маємо привітати бандитів, нарешті вони зважилися воювати з чимось серйознішим за трансформатори та герби України. Від вибуху ніхто не постраждав. А трохи раніше 7 грудня бійці «Східного корпусу» затримали в Харкові терориста, що хотів підірвати людей на Вече «Євромайдану».
 
Пєчалька у «Рускава міра».
 
Українська служба доставки «Делівері» припинила роботу в Донецьку після того як її машина була пограбована терористами ДиРи. Святі люди! Духовні скрепи!
 
Тим часом добровольчий полк «Дніпро-1» заявив що не пускатиме на Донбас гуманітарні вантажі, допоки терористи не звільнять українських полонених. Ініціативу вже перехопив батальйон «Донбас». Колишні командири обох формувань – чинні народні депутати, вже висловили всебічну підтримку діям своїх підлеглих. Батальйони з підтримкою в Раді – це сила.
 
Мені все більше подобається цей парламент. А вам?
 
Білорусь ввела митний контроль на кордоні з Росією. Фактично «бацька Лукашенка» у відповідь на обмеження Росією білоруських м'яса і молочки денонсував угоди про Митний союз, із чим щиро вітаємо фанатів Рускава міра. Не довго та музика грала – не довго братня дружба раювала.
 
Дорогою в совок. У Держдуму РФ внесли законопроект про «екстрену підтримку рубля», за яким серед іншого, компанії-експортери будуть зобов’язані продавати 50% своєї валютної виручки Центробанкові РФ. Слідчий комітет РФ вже пропонує впровадити кримінальну відповідальність за спекуляції на валютному ринку. Із нетерпінням чекаємо на впровадження заборони вльного обігу валюти в РФ, на розстріли валютчиків та на інші вже добряче забуті приваби «країни перемігшого соціалізму». Як казав колишній прем’єр Росії: «Яку партію не створюй – виходить КПРС».
 
В Криму, проти винного підприємства «Мансарда» окупаційна прокуратура порушила кримінальну справу. Комент короткий – бажання померти в Росії інколи здійснюється.
 
Проте Російське керівництво несподівано знайшло товаришів по невдачі. Президент Ірану Хасан Роухані заявив що падіння цін на нафту – це змова проти мусульманського світу. Виявляється не тільки проти Росії. «Світ руйнується… Так кажуть королі, коли стає зрозуміло, що правління потребує бодай крапельки розуму. Так кажуть купці, коли ненажерливість і дурість доводять їх до банкрутства» - Анджей Сапковський «Кров ельфів».
 
Краще не скажеш.
 
І чергова низка привітів від Європи. Інтерпол відмовився об’явити в розшук екс-президента Януковича, позаяк вбачає в його розшуку політичне переслідування. Цього ж тижня з’ясувалося, що ЄС заборонив судновласникам заходити лише в два порти Криму і дотримання режиму транспортної блокади півострова – не контролює. Цього ж тижня Німеччина виступила з ініціативою для ЄС вступити у торгівельні переговори з Митним союзом, або заохотити Росію до кроків з мирного врегулювання… Заохочували свині вовка.
 
Цього ж тижня – ще одна мила заява. Що ви відчуєте, якщо в міліції вам скажуть, що в ситуації коли вам набили пику, винні не правоохоронні органи, а гопники, які цих органів не слухають? Гарна заявка? А от заступник держсекретаря США Роуз Готмюллер на повному серйозі якось заявила що «до порушення суверенітету України призвела не система міжнародного права, а небажання Росії виконувати свої зобов’язання в межах цієї системи». Чого варта система правил якої можна безкарно не дотримуватися, пані Готмюллер не пояснила. Цього тижня ця високошановна пані поремствувала, що в разі відновлення власної ядерної програми, Україна опиниться серед країн-вигнанців, разом з Іраном і Північною Кореєю. «Захищати вас ми боїмося, а самим захищатися вам – не дамо» - хтось надасть кращу інтерпретацію цим словам?
 
Підтверджу, те що й так неодноразово писав – я з неабиякою недовірою ставлюся до європейських структур, не вірю в їхню здатність забезпечити чиюсь безпеку і вважаю, що на користь своїм інтересам, Європа нами пожертвує граючи. Ба-більше, Європа завжди була такою. Але. Наразі після всіх наведених новин, я ризикну припустити, що нинішня байдужість Європи викликана не її слабкістю, а бажанням «підняти грошей» з економіки, яка й так упевнено іде на дно. Минулий тиждень обдарував нас низкою аналізів фінансового становища РФ, в умовах санкцій та падіння цін на нафту, з яких усіх витікало одне – агонію можна розтягнути, але результат уже запрограмований і його прихід – справа часу.
 
Кажуть напередодні свого падіння Орден тамплієрів зробив нечувану позику паризькому цехові ломбардських банкірів. Це була найбільш вдала операція ломбардців – повертати позику їм не довелося ніколи. Про долю, що мала спіткати одних з найбільших лихварів Середньовіччя ломбардці знали зі своїх джерел. Правила європейського бізнесу від тих часів не надто змінилися.
 
І остання новина на сьогодні. Цей огляд подій за тиждень – мій останній, з певних причин я вирішив припинити цей проект. Справа не в гидотних коментах, що їх всмак залишали коментатори класу «автор не в темі» та «за скільки владі продався??» Насмівся всмак. Справа і не в тому, що не виходить знайти порозуміння з багатьма читачами – а я відчуваю це за характером коментарів. Справа в тому, що проект, який замислювався як легкий та напів-жартівливий, сприйнятий був настільки всерйоз, що аби вижити, треба або ще глибше занурюватися в аналіз подій, або зійти до рівня стрічки анекдотів. Занурюватися глибше бракує банально часу і ресурсів, а блазнювати просто немає бажання. Висловлювати власну думку і намагатися бути об’єктивним в наш час – вельми дороге задоволення. Очевидно, потрібен інший формат спілкування з читачами, отже, буду над цим працювати.
 
А відтак – до нових зустрічів. Нашим ворогам і нашим друзям, процитуємо таки старий український анекдот. Скажемо всім їм:
 
Нехай щастить!
© Дракон [15.12.2014] | Переглядів: 4022

2 3 4 5
 Рейтинг: 40.4/20

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook