Було у нас у Горлівці таке собі комунальне підприємство – Горлівськтепломережа. Ну, розумієте, таке злочинне угрупування є в кожному місті, зветься тільки по різному. Потім з того комунального вилупилося акціонерне товариство, а потім приватне акціонерне…
 
   Всі ці роки керував тою мережею такий собі дядько – Саня Сокіл.То фамілія така, не паганяло. Лаявся з усіма мерами які були в місті за всі роки незалежності. А може мери втупу грошей канючили, а він не давав, хто-зна…
 
   І таки збудував Сокіл свою імперію. Платили всі. Бо там юристи, суди, колектори. Діньга вишибалася із звоном та в повному обсязі…
 
   І так гарно чувак піднявся, збудував у центрі гостинно – ресторанний комплекс «Барнслі»
 

 
  Супермаркет, фоту не знайшов... Шо він будував на європейських курортах ніхто не зна.  
 
   А оце приносять мені бамагу – повідомлення. Шо платити на банківський   рахунок вже не треба, а є три адреси за якими треба іти пішки і нести живі грошики. Тобто питання з обналом вирішено. Я порився у тернеті, і оба-на! Там вже у акціонерах така собі ООО «Оркус». І проглядається там Рязанський завод автомобільної апаратури. Отаке вам здрастя… Ну, хто там кому зараз дірехтор, ніхто не скаже…
 
  

Сегодня "лакомые куски донбасского пирога", который сейчас находится под контролем местных боевиков и российских наемников, приобретают новых совладельцев с московской, ростовской или рязанской пропиской.
С молчаливого согласия властей всех уровней разгребаются по рукам крупные компании, иногда снабжающие теплом целые города.

http://www.pravda.com.ua/rus/columns/2014/11/27/7045678/?attempt=1
 
   То так «Українська правда» пише. А тепер забігаємо за сарай, та дивимся з іншого ракурсу…
 
   Якщо довбаки із міста Рязань думають що вони відгризли ласий шматочок, то вони ще дурніші ніж я думав. Воно таки все гарно витанцьовувалося, Україні за газ та електрику платити не треба, збирай собі гроші за тепло, пакуй у мішки та засилай у рідну Рязань.
 
   Тільки от хто буде платити за оте теплопостачання? А ніхто не буде. Бо грошей в місті нема зовсім. Нє, може у когось і лежить на комоді десять гривень, так то сувенір. І невідомо коли ті гроші з’являться.
 
   От у постачальника електрики все просто. Нема грошей, прийде дядько з пасатіжами, проводочок клиць, і усьо. Не співає у тьоті Клави телевізор про гарного хуйла.
 
   Ну а рязанським хлопцям доведеться ходити з болгаркою та відрізати радіатори. Хоча тьотя Клава вже давно косо поглядає на отой радіатор, та розмірковує, скільки за нього дадуть металісти…
 
   Та і доля отих «Барнслі» невідома. А кому зараз оте потрібно?. Ну може Моторола, ховаючись від своїх двох дружин, приведе якусь шалаву «на допит»…
 
   Так що? Здихався? Ох, не дурний отой Сокол, зовсім не дурний…