І шо?.. Я, такий ото, весь у соплях, рятую рідну дитину, чіпляю оголошення – візміть дівчину із своїми харчами, ковдрою, собацюрою і аби не стріляло…
 
    Ну так ото… В моїй мізантропській іржавій макітрі щось хруснуло, хряснуло, та переломилося. Нє, не то шоб я повірив у людяність всього хомосапінса на планеті. Дуже хвилююся за свій душевний стан. Якщо так піде і далі, то може статися повна катастрофа. Полюблю поезію та запишуся у хореографічний гурток…
 
   Знаєте, обізвались з пропозиціями навіть ті, кого я у жопу засилав… Отаке… Мабуть не тих засилав…
 
   У поштовій скринці мєста було мало, як співав Магомаєв про свайбу…
 
   Якби то було б влітку, та були б гроші на бензин, то можна було би мандрувати по Україні довго і на дурняк. Але то було би вже повне свинячєство, користуватися добротою порядних людей…
 
   Ну, дочекалися коли дороги качєствєнно  засипе снігом, бо не шукаємо льогкіх путєй, почали розробляти стратегічний план евакуації.
 
   Донька має само-евакуатор, у вигляді китайського драндулєта «ВEET», в народі - Танчік. Накидала доця у драндулет усяких панчох – шкарпеток. Дала пєндаля собацюрі, шоб не скавчала, а сідала та пристьобувалася.  Взяла алінький цвіточок та поїхала за 500 верст до Чудіща:

 
   Дзвонить – зустріли, обігріли, за донецьку прописку поки що не били. А Чудіща дзвонить, каже – розіп’яли дитину прям на сараї, зараз будуть смажити. Поки розібрався шо смажитимуть не мою дитину, а москальську, ледь не посивів… Ну нехай доця звикає до бандерівських традицій. Може навчиться гарних манєр, повернеться після війни у Горлівку, та настукає в диню якомусь сепару, із своїх колишніх ухажорів…
 
   А потім ще удумав ввечері пускати петарди, щоб дівчина засинала у звичних умовах. Кажу ж Чудіща…
 
   Скоро собацюра навчиться гавкати матюком, та скаже все що вона думає про оце циганське щастя, швендяти туди – сюди по країні. А поки що, в знак протесту, зламала двері у вольєрі, де її оселили. Мабуть зібралась пішки в Горлівку, морда сепаратична…  
 
   Ну, бувайте здорові, бо в мене за розкладом хореографія…
 
PS. Дякую всім хто пропонував допомогу. Дякую тим, хто допоміг. Заявляю катигорично – якщо не брати до уваги придурків, на Дурдомі самі людяні люди… Дякую бойовому товаришу Gordon Shamwey Віктору…
  
PPS. Маю надію що пан Gordon Shamwey не має на мене зуба, шо я тута обзиваюся, і ущерб за зламаний вольєр буде нараховано мінімальний…