Травень 2012-го року... Тодішня "опозиція" голосно заявила про своє об'єднання. Це дійство підкріплюється "програмою". Дехто з "пересічних" громадян навіть встиг в неї повірити. Повірити в "опозицію" та у її "програму". Й що? Де сьогодні усе те, про що йшла мова у "програмі"? Зникло, забулося, немає...
 
У тому ж таки травні 2012-го року мені запропонували висловитися з приводу згаданої "програми". Спробувавши зробити більш-менш детальний її аналіз, я дійшов висновку про його недоцільність. Чому? А тому, що на протязі усієї "програми" з неї стирчать вуха повної некомпетентності її авторів. Або ж їх відданості популізму й демагогії, бо насправді ніхто й ніяких реальних реформ провадити не збирався, а "програма"... а "програма" - то для наївного "лохтурату". Але як би там не було - некомпетеність, чи демагогія, чи ще щось, чи усе разом, але я вирішив обмежитися загальними зауваженнями до "програми" в цілому. Що й було зроблено у матеріалі "Спагетті" (наприклад, ось тут - http://vocv.at.ua/news/2012-05-14-138).
 
Що змінилося з того часу?
 
"Опозиція" стала владою, а влада стала "опозицією". Пройшов "майдан", результатом якого стала перемога (справжня) "старих" олігархів над всілякими "вискочками-стоматологами" та їх "друзями". Перемоги народу над олігархами (всіма - "старими" й "новими" разом) не сталося (а могла статися? ну-ну...). Загинуло багато, точно невідомо скільки, людей. Марно загинуло, як поки що виглядає, бо СУТЬ, а отже й результати діяльності, нашої системи влади не змінилася ані на йоту. Що ж іще змінилося? А, ну так - "коаліційна угода" ще ось з'явилася, від "нової" влади. Яка учорашня "опозиція", гм.
 
То, можливо, саме тому, що автори цієї "угоди" й автори тієї "програми" є такими собі "родичами", тому й стирчать з нового продукту старі вуха? Вуха чи то некомпетентності, чи то намагань замилити очі всім, хто не з їх кола? Тобто така собі "реформована локшина" для довірливо-наївних вух, які не реформувалися навіть "майданом" з його жертвами, нда... А якщо конкретніше, то що в цій "угоді" не так і чому?
 
Почну з банального - з запитання "що по суті означає слово 'реформа'?". Відповідь на нього така само банальна - слово "реформа" означає зміну реформованого об'єкту таким чином, що він переходить з небажаного (для кого?) стану в бажаний (знову - для кого?). Якщо його початковий стан нас влаштовує, то ми його й не реформуємо - а навіщо, якщо сенсу немає? Отже, з цих банальностей випливає очевидна річ - усе те, про що йде мова в "угоді" як про об'єкти реформування, має такий стан, який когось (кого?) не влаштовує (чому?). До речі, звідси ж випливає ще одне - якщо нашу систему влади щось не влаштовувало у системі, наприклад, органів внутрішніх справ, то вона давно вже їх РЕФОРМУВАЛА! Під себе та свої інтереси, звісно, а ви що подумали? Так само й з іншими органами влади - вони давно вже реформовані під... інтереси системи влади в цілому. Але чомусь про це в "угоді" - ані гу-гу...
 
Так от, переглядаючи текст "угоди", виникає здивування з приводу того, що об'єктів, стан яких не задовольняє авторів "угоди" й тому ці об'єкти потрібно на їх думку реформувати, дуже багато. Дуже багато! Але дивуєшся не від самої кількості органів влади та сфер суспільного буття, які потребують реформування за твердженнями реформаторів. Дивуєшся насправді від того, що реформаторам чомусь не прийшла в голову дуже проста думка - можливо, шалена кількість об'єктів, що потребують реформування, та проблем, які потрібно вирішити, породжена якимось спільним для усіх об'єктів та проблем підгрунтям? Тобто, як питався свого часу М.Жванецький, "може, у консерваторії потрібно щось підправити, якщо усі її вихованці обирають хоч і різні, але криві стежки?". Шкода, але й близько подібних думок у реформаторів не видно. Чи вони не хочуть ТАКІ думки озвучувати? Чому?
 
Але дивимося "угоду" далі... Й бачимо, що УСІ (так, усі без виключення!) пропоновані для реформування об'єкти НЕ є першопричинами наших глобальних (загальносуспільних) проблем. Зате справжні першопричини, від подолання яких тільки й залежить успіх чи провал реформ, навіть не згадуються. Наприклад, ту ж корупцію будь-які старі й нові (пропонується створити ще два) органи чи агенції не здолають. Не здолають тому, що не можуть здолати в принципі. Більше того, усі ці органи у ТАКІЙ політичній системі, яка в нас на сьогодні є, з часом (доволі коротким) також стануть чи вже стали частиною різних корупційних схем. Це є реформа? А як бути з некомпетентністю на усіх щаблях влади, збитки від якої не менші, як мінімум, ніж збитки від корупції? А як бути з тотальною безвідповідальністю - як окремих чиновників, так і усієї системи влади перед суспільством? Хіба вона нікому не заважає? Ну й таке інше. Якщо коротко, то запитати можна так - чи можна подолати колективом те, що є синонимом діяльності цього ж колективу? Якось незручно таке говорити, але НЕ можна...
 
Таким чином, виходячи з того, що мова в "угоді" йде про необхідність реформ різних органів влади та різних сфер суспільного життя, але жодним словом не згадуються ані проблеми, з-за яких і потрібні начебто реформи, ані причини, які породили й породжують ті проблеми, то маємо робити висновок про те, що ця "угода" - чистої води голослівна декларація, оскільки вилікувати хворобу, не знаючи її назви, й навіть не визначившись, хто ж хворий, неможливо. Н-Е-М-О-Ж-Л-И-В-О. То чим є "угода"? Ну да, реформованою локшиною, вкотре вже за 23 роки реформованою... а ви слухайте, пані та панове, й вірте - можливо, хоча б випадково щось та само реформується... з-за недостатнього досвіду "нових" людей у владі, наприклад...