Сьогодні я продовжу розгляд кричущого питання стосовно забезпечення ЗСУ сучасним озброєнням та військовою технікою.
 
     Зараз часто в ЗМІ піднімається питання, чому наші Збройні Сили воюють з допомогою озброєння, що морально застаріло (розробки минулого сторіччя) і чому сЦуки піндоси і гейропейці не надають Україні сучасне озброєння, в т.ч. летальне?  Мовляв, маючи танки Леопард (Челеджер, Абрамс) гелікоптери Апач, винищувачі F-22 і інше сучасне озброєння НАТО, ми б «як Тузік ганчірку порвали» б не тільки «сепаратистів-ватоцефалів», а й самого Великого Пу разом з його армією.
 
     Чому купа українських виробників пропонують свої доробки, часто віддають свої розробки у руки військових АТО у якості волонтерської допомоги для використання за призначенням, а держава не закуповує їх і тому якісного переоснащення ЗСУ не відбувається?
 
     Питання цілком логічні. І відповідь на них дуже проста – відсутня необхідна нормативно-правова база. Спробую пояснити в чому справа.
 
     Якщо не вдаватись в тонкощі, то  будь-який зразок озброєння з’являється в армії не за помахом палички доброю феєю, а оскільки він тягне за собою купу питань (технічне забезпечення, запасні частини, боєприпаси, штат обслуги і т.п.),  то прийняття його на озброєння регламентується купою керівних документів. При цьому повинен з сумом сповістити, що ці документи є незмінними ще з часів СРСР. Основними з них є:  ГОСТ В 15.203-79 «Порядок выполнения ОКР по созданию образцов. Основные положения» та ГОСТ В 15.204-79 «Порядок выполнения ОКР по созданию составных частей образцов. Основные положения»…
 
     Повний перелік можна знайти тут. http://www.interstron.ru/perspective_5_1.html
 
     Не вдаючись до довгих пояснень з купою нових для Вас термінів, наведу приклад за аналогією.
 
     Ви не можете піти на дискотеку, чи до ресторану, і знайти собі там з купи наявних гостей подругу з параметрами: блондинка з довгими ногами, 100-70-120, вагою до 80 кг, зростом не менше 175 см, з добрим і веселим характером, що не має шкідливих звичок та є нормальної орієнтації і небайдужа до сексу. За цими керівними документами ви повинні ці свої забаганки оформити у вигляді оперативно-тактичних вимог (довга процедура погодження і затвердження), потім віднайти хоча б одну (краще декілька) подружніх пар, з якими скласти тактико-технічне завдання на народження і виховання нареченої, де будуть деталізовані інші параметри: колір очей, бал ЗНО, фахова освіта, вміння виконувати основні домашні роботи і т.п. аж до глибини і діаметру піхви  та протяжності менструального циклу (нехай вибачають колеги за натуралізм). Відповідно очікувати доведеться замовлення не менше 16 років і 9 місяців. При цьому у вас не може бути гарантій, що одразу, на виході виконавців з пологового будинку, вас не буде очікувати повне фіаско, оскільки пакунок з немовлям буде перев’язаним блакитною стрічкою.
 
     Якщо ж вам майбутні тесть з тещею все таки «викотять» дослідний зразок, що вимагався, одружуватись одразу не можна, бо потрібна ще процедура залицянь (попередніх та державних випробувань), в ході яких ви будете зобов’язані всі заявлені параметри  (вибачайте, аж до глибини і діаметру…) перевірити. І тільки потім у вас є можливість будувати «сімейне щастя».
 
     Іншого шляху не передбачено.
 
     В умовах, коли існував СРСР, з його надпотужним ВПК і державною власністю на всіх підприємствах це працювало, але ж… Тоді і на автомобілях іноземного виробництва на наших дорогах їздити не дозволялось, оскільки ДАІ відмовляло у їх реєстрації (вони не були сертифікованими) тому і їздили тільки на ГАЗах, ВАЗах, ЗАЗах і «Москвичах». Але ж зараз ХХІ сторіччя і проблема автомобілів вже успішно подолана. Ви тепер заходите в автосалон, вивчаєте пропоновані технічні характеристики та опції що пропонуються, зважуєте свої можливості щодо вартості, дізнаєтесь про наявність сертифікованого СТО і якщо вас це задовольняє проводите тест-драйв. І все… далі достатньо заплатити кошти та не забути отримати гарантійні документи.
 
     Виявляється так можна. І так живе увесь світ. І не обов’язково заморочуватись, як з Ролс-Ройсом індивідуального замовлення, коли ви висловлюєте всі свої забаганки з наворотами і  після всіх погоджень машина потрапляє тільки на збірку, а ви будете ще очікувати довгожданого тест-драйву…
 
     Власне, я знаю цю кухню вже «з обох боків барикад». Але тоді був мирний час, а тепер…
 
     Ще у квітні місяці ЗСУ отримало від нас ОВТ, три типи з яких були дослідними зразками, розробленими ініціативно. Вирішити питання, не зважаючи на те, що експлуатантам (на рівні підрозділу, частини) вони дуже сподобались,  проведення держ. випробувань (тест-драйву) не вдається. От давайте ми вам затвердимо ОТВ, під корегуємо ваше ТТЗ, після цього ви під контролем військової прийомки з нуля виготовите новий дослідний зразок… а вже потім… Мля, війна потім закінчиться!!!... і не дай Боже нашою поразкою.
 
     А в цей час, навіть у РФ, зважаючи на те, що серед розробників ОВТ з’явились приватні компанії, що розробляють дослідні зразки озброєння ініціативно (за власний кошт) діє цілком сучасний документ: «Правила розробки  (модернізації) озброєння, військової та спеціальної техніки за рахунок організацій та приватних інвесторів.»
 
     З повним текстом можна ознайомитись тут.
http://рособоронзаказ.рф/upload/site1/document_file/gahXa11tXD.pdf
 
      Нічого подібного в Україні поки ще не має.
 
     От така х…, малята.