Я тут http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/24028/user_id/9099.phtml анонсував невеличкий цикл своїх ІМХО з приводу проблем обороноздатності України. Перша стаття стосувалась принципів комплектування ЗСУ. Тепер спробую порушити проблемні питання стану озброєння, вірніше технічного забезпечення армії, адже НІК зобов’язує.
 
     Вже сівши за написання зрозумів, що може вийти МНОГА БУКАФФ, тому виділю з усього спектру проблем технічного забезпечення поки тільки одну часточку – відновлення ресурсу техніки і озброєння. Власне, вирішення проблем тільки у цій царині вже б на 80% зняло б напругу у технічному стані військ, що ведуть бойові дії.
 
     Минулого тижня, десь на Цензорі я бачив статтю, в якій повідомлялось, що за короткий час перебування в посаді Міністра оборони Полторак вже відмінив більше сотні наказів «папєрєдників», які були визнані як шкідливі для обороноздатності країни. Сподіваюсь, що серед цієї «сотні» є і такі, що регламентували порядок проведення ремонту і модернізації озброєння і військової техніки (ОВТ). Крім сподівань нічого висловити не можу, оскільки необхідної інформації для висновків щодо можливого покращення ситуації не маю.
 
     Коротко проблему можна охарактеризувати наступним чином: за 23 роки існування нашої армії в ній поступово був розірваний зв'язок у логічному ланцюжку «споживач-замовник-виконавець». Ситуація доведена до стану знаменитої мініатюри А.Райкіна: «… к пуговицам претензии есть?». Тобто, наявний розрив зв’язку створив недопустиме розмазування відповідальності за «якість костюму вцілому», в нашому випадку спроможність військ виконувати завдання за призначенням за станом ОВТ. І біда не тільки в тому, що на протязі великого відрізку часу стану ОВТ приділялась неналежна увага і внаслідок недофінансування вона доведена до стану металобрухту, а в необхідності ламати створену систему технічного забезпечення як таку, що неефективна за визначенням.
 
     Як це все виглядає в теперішньому стані? Припустимо, що Ви домогосподарка і на вас  (і тільки на вас) покладено священний обов’язок  харчування сім’ї  в кількості Х осіб. Для ефективного вирішення цих завдань ви повинні мати основні засоби: посуд, плиту, холодильник, кухонний комбайн, водопостачання, засоби обслуговування (посудомийку автоматичну, чи хоча б відповідний кран) і власне продукти. Цілком логічно, що для можливості оперативного і якісного вирішення цих завдань ви повинні мати змогу реагувати на будь-які обставини, що можуть виникнути.
 
     А тут ситуація сумна. Холодильник, (оскільки вирішено, що для вас він завеликий) відібраний свекрухою і ви повинні завчасно замовляти у неї послуги із закладки, зберігання і видачі, закуплених за ваші кошти продуктів. Закупівлю продуктів, здійснює за вашими замовленнями мама, при цьому замовлення ви повинні надавати завчасно (припустимо за місяць), і мамуся на свій розсуд буде вибирати конкретну марку продуктів, оскільки її мало цікавлять якість та калорійність, а тільки цінові показники. Мало того, ви не маєте достатніх коштів на будь-який випадок, оскільки «благовєрний» (падлюка) з’являється з заробітків раз у місяць і виділяє коштів мінімально необхідну кількість, ще й ви не маєте право взяти у борг. (А тут війна) Несподівано, мало не щодня, повадились с навколишніх сіл далекі родичі, проігнорувати яких (не нагодувати) ви не маєте права. Правда весела картинка?
 
     Що ми маємо у ЗСУ.
 
     1. Органи технічного забезпечення оперативного підпорядкування у центральних постачальних служб видів Збройних Сил (ремонтні заводи і арсенали) відібрані у підпорядкування Департаменту МОУ у 2005 році, а у 2012-13 роках взагалі виведені у склад Укроборонпрому, який ніяким чином не підпорядкований ні Генштабу, ні МОУ. Виходить, що служби, які головою відповідають за стан і забезпеченість військ ОВТ власної номенклатури не мають змоги оперативно реагувати на необхідність відновлювального ремонту (капітального чи модернізації). Все планується виключно заздалегідь (на рік) і проводиться за річним державним оборонним замовленням, за програмами і сумами коштів, внести зміни в які може тільки КМУ а то й парламент.
 

     Ось такий от ХОЛОДИЛЬНИК у свекрухи… До 2005 року Командувач ВПС мав у своєму підпорядкуванні 9 авіаремонтних заводів і у разі пошкодження деякої кількості літаків мав змогу негайно провести їх капітальний ремонт, оскільки витрата коштів за КПКВ 2101170 була у його цілковитому розпорядженні. Тепер задайте собі запитання, як можна за рік заздалегідь точно спланувати вихід з ладу ОВТ (особливо в умовах війни), та наскільки оперативно можна в разі необхідності його зкорегувати, оскільки  тепер треба погодження в МОУ, ГШ і КМУ. Плюс до того договори потрібно пропускати через процедуру тендерів, адже рем. підприємства не у вашому оперативному підпорядкуванні. Раніше для цього достатньо було виписати наряд на ремонт на конкретний завод і він одразу виконувався.
 
     Резюме: Минулими урядами з метою централізації питань підготовки до продажу ОВТ всі оперативні та стратегічні органи та засоби технічного забезпечення були зконцентровані в Укроборонпромі, що був створений Саламатіним, в першу чергу, для концентрації фінансових потоків від торгівлі зброєю в інтересах… (далі додумайте самі). Тут ще треба правда додати, що і кадри у цей Укроборонпром підбирались під цю задачу. Відповідно, його або треба просто розігнати, або на 100% міняти персонал. А простіше, «добитись, щоб на власну кухню повернути холодильник. І якщо у свекрухи буде потреба, то хай вона просить у вас позберігати  її ковбасу».
 

     2. Взагалі, раніше весь життєвий цикл ОВТ (від розробки до списання) забезпечувався за типами таким органом, який називався «озброєння». Такі органи були у МОУ, та у командуваннях видів ЗСУ. Їм підпорядковувались штаби озброєння об’єднань і з’єднань ЗСУ.  Тобто існувала чітка вертикаль управління. Замовниками виступали служби експлуатації ОВТ родів військ (наприклад служба головного інженера авіації), а у деяких органах ці обов’язки поєднувались (центральне бронетанкове управління). У 2004 році Озброєння МОУ та видів ЗСУ були ліквідовані. Замість них були утворені такі органи, як логістика. При цьому, логістика відповідає тільки за постачання, зберігання і видачу будь-яких матеріальних засобів, а от їх якість відносно реалізації бойових можливостей ОВТ ніяким чином не цікавить. У служби експлуатації цей головний біль присутній, але права диктувати вимоги не дано. Війську потрібен танк «Оплот», а логістика приймає після закупівлі просто танк, оскільки Департамент розробок і закупівлі ОВТ приймає рішення на закупівлю тільки на підставі фінансово-економічних показників за результатами конкурсу, а Т-34 (перебільшую, звичайно) значно дешевше і основні функції виконує, а купувати послуги чи зразки ОВТ конкретного типу у конкретного виконавця зась.
 
     Думаю, всім зрозуміло, що «бухгалтер» почав визначати що і де брати, при цьому йому не цікава якість і калорійність продукту… От така от МАМОЧКА, а вам бігати по базарах і супермаркетах заборонено.
 
      Резюме: Боротьба у органах виконавчої влади за контроль за фінансовими потоками, призвела до того, що ДОЦІЛЬНІСТЬ закупівель вихолощена.
 
     «К пуговицам претензии есть?...»
 
Пи.Си. Думаю, на сьогодні достатньо… Сподываюсь, що новопризначений МОУ та Верховний Головнокомандувач ЗСУ розуміють, що в таких умовах «борщі не варяться» і відповідні зміни в керівні документи, та в організаційно-штатну структуру внесені, або хоча б заплановані.