Чи потрібна Україні децентралізація влади?
 
А федералізація?
 
Федералізм — державно-правна думка і система, також рух, спрямований на утворення союзних держав — федерацій, які є формою інтеграції близьких географічно, споріднених історично й культурно та зв'язаних іншими інтересами країв у одне ціле при збереженні самоуправління й державного статусу складових частин. Деякі унітарні, зокрема багатонаціональні держави намагаються через федералізм уникнути фрагментації і зберегти єдність, при чому творяться самоуправні складові державні одиниці за національними ознаками. (за матеріалами Вікіпедії - вільної інциклопедії)
Виділене жирним - "спрямований на утворення союзних держав — федерацій", чи це не нагадує Вам щось із часів ХІХ ст.? Наприклад СССР? Та статус України в СССР як УНР?!.. Надіюсь усім тепер зрозуміло чому Донецька та Луганська області тепер ДНР та ЛНР, а також чому нам не підходить федералізація України.
 
Децентралізація - це перерозподіл повноважень функцій управління, в нашому випадку державою, між регіонами і навіть краще общинами/комунами.
 
Різниця децентралізації від федералізації у тому що у першому випадку наша Верховна Рада, міністрерський склад та президент, розподіляють свої повноваження між регіонами і навіть далі між общинами/комунами (про це в мінусах), але зберігають статус єдиної країни, з ширшими повноваженнями в регіонах. Із варіантом федералізації, навпаки окремі країни (федеративні республіки/території/області/кантони і т.п.) об`єднуються задля централізованої форми правління. (Мабуть усім зрозуміло, якщо вони об`єднуються, то також можуть і від`єднатись).
 
Плюси децентралізації:
-   Часткова незалежність громад від вищестоящих органів самоврядування, та наступних, від парламенту.
-   Розподіл бюджетних коштів за власним інтересом та необхідністю на рівні місцевих громад. (ну звідки ж "Києву" наглядно знати що потрібно перебудувати, чи реставрувати в м. Івано-Франківськ, чи в с. Нагуєвичі, Львівської області?)
-   Відпадають суперечності з питань місцевих традицій, культури, мови, місцевих героїв і т.п. (Україна велика країна, не варто себе обманювати і усім доводити що у громадян з міста Коломия, Івано-Франківської області такі ж самі традиції як у громадян з міста Севастополь, АР Крим, та що Степан Бандера, герой Доннечан а Володимир Ленін, Львів`ян)
 
Плюсів у децентралізації насправді досить багато, зупинимося на вищенаведених, можна лише додати що у кожного міста своє бачення майбутнього, слабкі місця, які потрібно підтягувати а також галузі економіки які хочеться розвивати, чи це видобуток корисних копалин, чи високі технології, рільництво і т.п. І саме у випадку децентралізації влади усі регіони можуть самостійно обирати вектор свого розвитку.
 
Із мінусів варто зазначити один суттєвий недостаток, у кожної територіальної громади повинен бути лідер в лиці наприклад мера міста, або губернатора області які в свою чергу можуть блокувати певні закони (накладати вето). Та насправді цей мінус вирішується кількома способами... Один з них вказаний у "момєму попередньому пості", інший це не надавати їм право на вето (не зовсім вдалий варіант, хоча має місце на існування)
Також варто зазначити що якщо вищезгадані лідери будуть мати право блокувати ініціативу громад уся децентралізація зійде нанівець, у нас скоріше з`являться князівства та "князьки", які прийматимуть лише ті закони, які їм потрібні. І нас чекає, щось подібне як в Іспанії а саме в Каталонії. Чому подібне? Бо там, об`єднані автономні землі, це більше подібне до федерації. Але для наглядності можна побачити що "Каталонським князькам" стало тісно у своєму правовому просторі та їм захотілося незалежності, а саме ще більше повноважень.
Саме тому, я рекомендую ознайомитись з першим варіантом, який у "моєму попередньому пості", де уся повнота влади зосереджена у громадах, і в разі неналежного виконання своїх обов`язків лідерами громад, вони швидко переобираються.
 
І на заключення розглянемо схему Президентсько-Парламетської республіки, та спробуємо наглядно зрозуміти як усе міняється коли на кожному рівні громада має вплив на свого лідера.
 

У Президентсько-Парламентській республіці, усе зрозуміло, президент назначає практично усіх своїх підданих та якщо потрібно звільняє їх (не рахуючи депутатів до рад та мерів міст).
 
А що, коли усе перекинути вверх дном?! Наша піраміда складеться таким чином, що місцеві громади матимуть повноваження впливати на вищестоящі органи влади. Тобто, контролювати їх на будь-якому етапі розвитку країни, про що українці тільки і мріють.
 
Оригінал статті ТУТ