За ніч - ще дві хати мінус. Село Піски помалу перетворюється на руїни. Наші бійці вже, практично, не реагують на ці локальні ексцеси. Тут не виходить витрачати нерви на щось інше, окрім основного. А хата, яку підпалили сепари, в цей перелік не попадає. Людей там немає?.. Ні?.. - Закрили тему.
- Що там блимає?
- Та... хата горить.
- Ясно. Чай будеш? Чайник тільки зігрівся.
- О! Давай!..
Як ви здогадуєтеся, в пріоритетах емоційної збудженості між палаючою хатою і зігрітим чайником, закопчений чайник, цей гомункулус апарата Стефенсона, виграє ще на низенькому старті.
На війні не виходить витрачати нерви на другорядне. День закінчився без зайвих пригод? Ускладнень ситуації немає? То й добре. А хата?.. Ну, у нас же "мир" у збоченому односторонньому форматі, то чому б цим хатам не палахкотіти посеред мертвого села з регулярністю руху приміської електрички? Що їм заважає?
Пару днів тому я дивися вночі якийсь данєцкій канал. То бачив нові медальки, які наклепали для них в недалекій "брацькій" Росії - "За освобождєніє Києва" і "За взятіє Львова". От саме так: Київ вони будуть звільняти а Львів - брати. Самі розумієте, що в даному контексті "звільняють" - своє, а "беруть" - чуже.
То ж, шановні кияни, схоже, що на вас у руссо-сепарів таки є свої види.
Так що не дуже там розслабляйтеся.