Сергій Лебідь
 
Дзержинсько-Петровські хроніки
 

До дня великого жовтня…
 
Якщо пробиратися зараз в трамваєм по найчаднішому (а також - найдимливішому й найзагидженішому району нашого славного міста - від ДЕВЗу до площі Островського й залізничного вокзалу, – між могутніми заводами Леніна, Бабушкіна, Профінтерну і т.д., - то неодмінно помітиш зміни, які сталися в нашій місцевості після Революції Гідності!
…Тут колись на вкритому сажею й пилюкою паркані потужного заводу висіло величне гасло: «Слава КПРС!».
А тепер на тій же самій бруднющій огорожі на цього ж таки закіптюженого підприємства великими літерами графіті виведено: «Сіманенко – пі…ор!»
 
В яку ціну нині депутати…
 
«Цього холодного й сирого осіннього вечора відбувалось піднесене й високе дійство…
В самому центрі нашого міста з величезного екрана, встановленого на могутній і розкішній споруді колишнього «Дитячого світу», а нині перебудованого й під елітний торговий комплекс – з продажу фірмового одягу – піджачків там всіляких, запаморочливих сукенок, нетутешньої краси черевиків і т. д. – замість звичайної тут реклами цього «нечуваного краму для носіння» - серйозні люди  цього вечора пропонували мешканцям міста придбати товар зовсім іншої якості. І також – щонайліпшої…
Почергово піднесено виступали з цього грандіозного екрану - то заступник голови Дніпропетровської держадміністрації Борис Філатов - відомий в нашій місцевості адвокат і політичний оглядач (а також - запеклий мотоцикліст і майже космонавт), то сам наш голова  - Ігор Валерійович Коломойський, то інші поважні й відповідальні товариші…
І всі вони закликали місцевих аборигенів - у цей переддень парламентських виборів, - одностайно й дружно проголосувати за такого собі незалежного політика «широкого спектра», як тут його називає місцева преса…
На щастя, все вийшло так, як і «замовляв» Ігор Валерійович…
От що означає -  настінна реклама!…