У своєму короткому відео я хотів коротко показати, що найтяжчі злочини вчиняють не ті, хто штовхає людей на вбивства. Їх вчиняють ті, хто йде за своїми лідерами. Тому що і лідер - є лише проекцією колективних бажань. Утрата власної індивідуальності роз'їла російську людину: замість думок - кліше з телевізора; замість простого людського щастя - мрії про завоювання світу. Процес замообманювання й зомбування збився в одне ціле й тепер рухає як державним апаратом, так і культурою. Не дивно, що всі жорстокі мрії російського народу ми знаходимо в класиці, зокрема Достоєвському. Але замість нього міг бути Пушкін, Бєлінський, Тургєнєв, майже будь-хто. Це не велика культура, як нас намагаються переконати в школах або університетах. Більшість з неї - діагноз на папері.
Перша цитата - з підручника літератури.
Друга - Путін.
Третя - пісня пропутінського виконавця Жигана.
 
Стоячи на відстані, ми маємо перевагу. Але ця хвороба вражає і наше суспільство також. Сподіваюся, знайти тут публіку для свого фільму.