Хотіла сьогодні написати щось про УПА. Все таки річниця. А потім подумала, подумала і не рішилася. От як рішитися описати людські надії, сподівання, боротьбу...  і загибель. Нє, ну ще рік тому це все було таке героїчне, правильне і таке далеке. А сьогодні... Сьогодні ми маємо те саме. Знову гинуть хлопці за Украіну. Здебільшого добровольці. Як і тоді. І знову нікому нема до нас діла.
   Великі держави вирішують своі проблеми нашим коштом. Валять  "бензоколонку" економічно і життями наших бійців. Росія поступово стає в стійло. Навряд чи вона зможе по закінченню всього, якщо взагалі залишиться, шантажувати Європу паливом і гавкати на США. Америка залишиться єдиною наддержавою, а Китай наблизиться до мети - світового панування. Може це і не дуже реально виглядає сьогодні, але все до цього йде

А що матимемо ми? Ну, як мінімум зруйновану економіку і тисячі загиблих. Зате всі нам висловлять стурбованість і, часами, велику стурбованість.
   Це ще б нічого, якщо хтось рішає своі проблеми нашим коштом. Що ж від них ще сподіватись. Але і наші очільники вирішують своі проблеми теж нашим рахунком. Поясніть мені, будьте добрі, навіщо в АТО волонтерські організації. Нє, я розумію якщо хтось хоче мундир із стразами, або телефон з двома сімками. Щоб мама думала, що він поїхав цибулю вибирати. Але як країна з 45 млн населення неспроможна забезпечити 40К одягом і взуттям. От мій прапрадід возив майже 100 років тому одяг і їжу українській армії.  Моя прабабця майже 75 років тому продала все що могла, щоб купити сукно на мундир для сина. Але тоді держави не було. Вони йшли як і тепер "здобути, або вдома не бути".  І більшість не повернулись. Останнього бандерівця в нашому лісі, псевдо Ас, застрілили в 1956 р. А зараз у нас також партизанка? Чи наші керівники теж своі проблеми вирішують. Але не наші.

   Якої держави пан Порошенко президент? От, здавалося би, таке гарне починання, як мирні договори. Я вже мовчу, що стріляють так же ж само. Але скажіть, чому ми дізнаємось про те що рішалось на мінський переговорах на протязі декількох тижнів після їх закінчення?  Чому не до того, а після того?  Для кого цей договір? Для Меркель, для Путіна, для Порошенка, чи для нас з вами в першу чергу? Я не знаю відповіді на це питання. А через два дні наш Сонцеликий іде в Мілан. На зустріч з Путіним. Для проведення мирних переговорів. Тобто Росія з нами війни не веде, сепаратистів не підтримує, Баррозу з Путіним, як і вроді Меркель зустрічатись не хочуть, а Порошенко хоче. Що в нього є таке, на відміну від Баррозу, що змушує його вести переговори з третьою, незадіяною стороною?  Може, поки волонтери возять все в армію, хтось пиляє бабки призначені для того?  І домовляється з Путіном про відбудову шкіл, які будуть регулярно обстрілюватись. Пенсії для жителів окупованих територій, які до них ніколи не дійдуть. Дотації шахтам, вугілля з яких отримуватиме Росія.
Ну, а щоб народ відволікти від дурних питань ВР  вирішуватиме, чи призначати УПА бійцями за Украіну. Тут впору вирішувати, чи ВР має якесь відношення до Украіни. А дивись. Також туди ж. Бійцям УПА абсолютно без різниці ким їх визнає дана ВР. Вони воювали і більшість загинули за Украіну.  Або відмучились в лагерях. Як і частина моєї сім'ї і майже кожної на ЗУ. І мені не хотілося б, що б усвідомлення себе українцем приходило через страждання і біль. Ми всі різні, але ми всі українці, хто себе таким відчуває. І нема різниці де хто народився і, навіть, якою мовою користується. І мені набагато ближча Woodwoo з її сумнівами і нерозумінням деяких речей, чим мій сусід з гарним укр прізвищем, красивими речами укр мовою на зібраннях і загребущими до бюджету руками.                   Наша еліта, на жаль, нам не вожді, не друзі і, навіть, не помічники. Так, тимчасові попутчики. І для кращого нашого життя ми мусимо тримати в тонусі і президента і всю його нас рать. І то незалежно від їх імен.
   Слава Україні!!!
undefined