Передвиборна гонитва наближається до фінішу. Все більш очевидні намагання прибічників старої влади пролізти до Ради через мажоритарні округи. Від проукраїнських партій крім гучних заяв, що треба цього не допустити і висувати єдиного кандидата, нічого конкретного не робиться. Може щось й робиться кулуарно, але наслідків таких переговорів не видно. Закінчиться як завжди – «екс -  регіонали» підкуплять виборців (в першу чергу – пенсіонерів - http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/9/7040320/) і пройдуть в Раду, поки наші чубляться, як завжди.
 
Тим партіям, які переживають за Україну більше, аніж за свій імідж та гординю треба невідкладно сісти за стіл переговорів, відкрито виробити прозорі критерії вибору кандидатів та домовлятись.
 
Наприклад, можуть бути наступні критерії.
 
1. Головний критерій – партії, що домовляються, повинні бути на позиції «Незалежна демократична Україна, шлях – Європа –ЄС». Інші розбіжності – на цей час відкинути.
2. Кандидат, який претендує на «єдиного по округу кандидата від демократичних сил» не повинен мати жодного відношення до минулої влади, корупції тощо.
3. В першу чергу роздивляється кандидат, який, згідно з опитуваннями, лідирує з відривом не менш 20 % (наприклад у нього 12% підтримки, у найближчого демократичного кандидата -10 % підтримки). Похибка опитувань зазвичай суттєво менша.
4. Може роздивлятись також кандидат, сумарна підтримка якого від демократичних партій на 20% більша за підтримку лідера, але цей варіант – гірший (коли об’єднаний кандидат був лідером опитувань – у нього більше шансів). Такий варіант може пройти при консенсусі всіх партій, що договорюються (можливі, звичайно, різні компроміси).
5. При наявності кандидатів від двох партій з близькими показниками (різниця менше 20 %) можуть бути домовленості, наприклад з урахуванням загальної кількості «мажоритарників» у відповідності з рейтингом самої партії (партія не може вимагати кількості висуванців по округам суттєво більшої, ніж її рейтинг).
 
Можуть бути і інші критерії. Але вони повинні бути чіткими, зрозумілими і відкритими.
 
Про результат таких перемовин повинно знати суспільство.
 
Відмова тієї або іншої проукраїнської партії від таких перемовин та намагання висунути своїх кандидатів, які не мають шансів пройти, буде означати, що такий кандидат та партія, яка його висуває, ставлять свої інтереси (наприклад, «попіаритися») вище за інтереси України. Або й ще гірше – висувається (по замовленню «невідомої» третьої сили) технічний кандидат, щоб не дати пройти демократичному кандидату. Про такі випадки теж повинно знати суспільство, щоб мати відповідним чином реагувати при виборах не тільки по даному мажоритарному округу, ай по спискам партій.
 
Діяти треба негайно Часу майже не лишилося.