Україні потрібна сексуалізація всіма підступними способами. Камера має на секунду застигнути на її стегнах, піднятися вище до її грудей. "Україно, покрутися на камеру й пограй губками." - сказав би Альмодовар.
У колоніальній літературі завойовані народи зображають красивою, але скривдженою дівчиною. І скривдили її, звісно ж, нечесані дикуни. Сильна рука всезнайки-імпераліста додає порядку в хаос природи. Як не бийте себе в груди, що ваш прадід - аристократ, ви все ж належите до хаосу. Це не внутрішнє відчуття неповноцінності, це винятково політична категорія, за якою розглядають потенціал певної культури. Молода дівчина - найбеззахісніший об'єкт природи, як квітка, яку Маленький Принц колонізує.
Жіноче тіло утримує цілий спектр конотацій. Для людини традиційної (радянські люди, рпц), тіло - заборонена територія. Для американського консюмериста, тіло рекламує навіть курятину. Саме тіло, без будь-яких індивідуальних ознак - і воно викликає голод. Такий собі відголосок канібалізму, у який ми перетворюємо наші фантазії про секс. "Я б її з'їв". "Її груди, як два кухля". "Яка симпатична дівчинка зажимається з червоним M&M". Імплементовано всюди, навіть там, де не працює.
Є межа, після якої сексуальне вже не є звабливим. Зокрема тоді, коли воно приймає форму проституції, хвороб чи оголення тіла. Проституція руйнує дистанцію, це послуга, а не фантазія. Оголення спрощує. Хвороби додають болю. Список невичерпний, просто приклади.
Я навіть думаю, що військові гвалтують дівчат ворога не тільки тому, що закони воєнного часу, але й від невдоволеної пристрасті до того, що вони намагаються знищити. Україну потрібно одягнути в бікіні на пляжі й легінси на тренуванні. Які б не були відгуки про таку країну, але її природна сексуальність - це і є материнське ложе для нової генерації. Тільки для й в руках жінки може нація розквітнути. Це не обов'язково має бути політик чи співачка. Може, хтось і з майбутніх письменниць чи художниць.