Ту немає порівняльного аналізу військових потуг, бо висновок вискакує сам по собі, не очікуючи на проведення аналізів.
 
Не може Україна протистояти Раші. Якщо у Раші знесе дах і вона попре ..
 
Ну, зважимо хоча б на дві обставини: озброєння+спорядження і тактичний вишкіл. Або інакше: сучасна артилерія і управління боєм .. Досвід бойових дій і кількіть підрозділів ..
 
Отже, Україна потребую сучасної армії. Для цього вона потребує часу, політичної волі і грошей.
 
Якого часу потребує Україна? Вона потребує важкого військового часу. Такого часу, який змусить робити те, що за інших обставин в Україні не роблять. І цей час забезпечить нам Путін, який прокидається з думкою про Україну і з цією ж думкою засинає.
 
Якої політичної волі потребує Україна? Вона потребує такої волі, яка буде здатна переформатувати устрій держави – з пострадянської на народну. Пострадянський формат складається з еліт і бидла. Народний формат складається з самоврядованого нижнього рівня і невеличкої надбудови у вигляді державних структур.
 
Яких грошей потребує Україна? Невеликих .. Декількох десятків мільярдів долярів США. Щорічно .. Для утримання кордону з Рашею. Решта грошей може бути необмеженою, адже інвестиції.
 
Отже, на сьогодні Раша є ключовою проблемою України.
 
До речі, вам не спадало на думку питання про нашу армію? Чому жоден Президент не звертав на неї увагу? Армія – це престиж, це ВПК, це безпека .. Що заважало Кравчуку? Чи Кучмі, Чи Ющенку?
 
Це, мабуть, не випадково, що жоден Президент України не дбав про армію? Що це за країна така малохольна? Що це за держава така паскудна?
 
А, тут же є Раша .. Яка просто не дозволить .. Просто заборонить. Тобто, наша країна 23 роки так і не виходила з підпорядкування Кремля. Жоден Президент України не насмілився робити в Україні сучасну армію. Бо Кремль міг його запитати: а що ти цим хочеш мені сказати?
 
Після Януковича ключовою проблемою кожного наступного Президента є створення сучасної армії і вихід з-під Раші. Першим антирашинським Президентом України випало стати Порошенку. Він поведе Україну з-під Раши тим шляхом, який є для нього природним. З іншого боку, цей шлях є прийнятним для більшості українських громадян. Більшість громадян погано ставляться до різких порухів, до віражів, до крутих підйомів ..
 
Зараз Раша для нас як дикий звір на шляху. Він сильний, агресивний .. А нам, з нашим білим і м’яким тілом, треба йти далі своїм шляхом. Ящо ми минемо цього звіра живими, то потрапимо у світле майбутнє.