пароль
пам’ятати
[uk] ru

Путин взял передышку?


Путин взял передышку?
25 мая, как раз после обнародования екзитпула, туман как бы рассеялся и я изложил представший пред взором пейзаж:
И как только Петя перетрет все шо надо с Путей, так Путя сразу же отведет своих гренадеров от границы Новороссии, Крым получит воду и лектричество по вполне приемлемой цене, наши граждане рванут на курорты такого знакомого нам Крыма ..
 
Ну, и Петя приедет домой не с пустыми пухленькими руками .. Он привезет радостное событие: дружественный нам Кремль пошел на большую уступку, именно – он согласился не требовать от Украины ежегодных 13 миллиардов на развитие наших шахт. Видимо, скажет Петя с печальным выражением щек, шахты будут закрывать.
 
Но где Петю ждет настоящий фурор, так это на Западном фронте! Как только произойдет замирение с Кремлем, так сразу можно будет забыть про санкции. Боже, как же настрадались наши западные друзья с этими делами. Ну, слава Богу! Опять мир и дружба! А с Кремлем пусть разбирается Китай, он большой, ему видней.
Вспомнил я об этом не для того, чтобы потешить свою ложную скромность, а чтобы еще раз напомнить о том, что при всей непубличности Петиного президентства его линия-стратегия лежит на поверхности и вполне доступна всякому трезвому наблюдателю.
 
Тобто, кожна більш-менш вільна притомна людина могла ще навесні бачити той шлях, яким Україна піде під проводом Петра Олексійовича. І як засвідчили результати виборів, то був/є для сьогоднішньої України єдиний шлях.
 
Нє, звичайно, мало хто з тих 54,7-ох міг скласти що-небудь переконливе про свій вибір. Якщо б запитати кожного "запецька", чому він запецько, то у відповідь скоріше за все отримали б пургу, яка не має стосунку до політичних реалій в країні і світі.
 
Тому що насправді в травні 2014-го наші посполиті не робили кожний свій свідомий вибір, а виявляли всі разом те русло, яким має бігти річка нашого життя. Ну, а для того, щоб не виглядати просто виконавцями волі якихось вищих розпорядників, вони вигадали собі таку легенду як ото "Пєтя пообіцяв мир вже сьогодні".
 
Для наглядности пройденного и предстоящего пути сложим такую метафору:
 
Чайка "Украина" несется по порогам своей доли. Впереди, сколько хватает обзора, путь устлан камнями, на которых бурлят потоки.
 
На судне есть два керманыча и один руль.
 
Один керманыч обращается к команде с таким призывом: "Любі мои, а ну давайте змінемо курс! Глянте - попереду пороги олігархічно-кланових поневірянь (і той другий керманич .. він, до речі, також є олігарх, і ми разом з ним будемо луцювати каміннями боки нашої чайки, поки не підемо на дно)! А он же ж поруч є чиста вода демократії, ЄС і НАТО. Гайда всі туди! Рятуймося, мої любі .."
 
А второй керманыч вообще молчит. Он знает, что команда не развернет чайку поперек струи .. Сил не хватит .. Да и все боятся опрокинуться под ударом боковой волны.
 
И чайка "Украины" продолжает гамселыть по камням, получая пробоины и падая на дно стоячих волн.
 
Так вот и Дамбас ..
 
shok
© Карт [11.09.2014] | Переглядів: 1167

2 3 4 5
 Рейтинг: 35.1/26

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати