Кращий друг українського народу Володимир Путін ощасливив нас «мирним» планом з семи пунктів. Якщо гадаєте, що метою цього плану є відновлення миру та спокою в Україні, ви глибоко помиляєтесь. Сам автор заявив, що цей епохальний документ створений «в целях прекращения кровопролития и стабилизации ситуации на юго-востоке Украины».
 
Що стосується «прекращения кровопролития», то це черговий стандартний пропагандистський штамп, а от відносно стабілізації, тут все серйозно. Як випливає з документа, дійсно, пропонується стабілізувати, тобто зберегти на невизначений час статус-кво. Що означає змиритися з окупацією ще однієї частини української території. Втім, розглянемо по пунктах.
 
«По-перше, треба припинити активні наступальні операції збройних сил (маються на увазі збройні сили України – Д.Р.) та збройних формувань ополчення Південного Сходу України на Донецькому та Луганському напрямах».
 
Таке формулювання означає насамперед те, що Російська Федерація не має жодного стосунку до подій в Україні. Російська артилерія не обстрілює українські війська, регулярні російські війська не вдерлися на територію України, російські найманці не воюють на боці терористів, Росія їх не озброює. А лейбл «збройні формування Південного Сходу України», причеплений терористам та бандитам, означає, що в Україні йде громадянська війна між центральною владою та південно-східними регіонами, а не ліквідація бандформувань, підтримуваних Російською Федерацією.
Якщо бути послідовним, то припинення вогню має стосуватись і регулярних російських військ, що вдерлися на нашу територію, і систематичних обстрілів українських військ з російської території.
 
«По-друге, збройні підрозділи силових структур України мають бути відведені на відстань, що виключає можливість обстрілу населених пунктів артилерією та всіма видами систем залпового вогню».

Отже, українські війська мають відійти на відстань, з якої неможливо протидіяти бойовикам, російським військам та їх найманцям, а також постачанню з Росії військової техніки, зброї, боєприпасів та живої сили. І все це прикривається турботою про унеможливлення обстрілу населених пунктів. Хоча загальновідомо, що населені пункти обстрілюють не українські війська, а збройні сили РФ та так звані «ополченці». І обстрілюють саме «артилерією та всіма видами систем залпового вогню».
 
«По-третє, передбачити здійснення повноцінного та об’єктивного міжнародного контролю за дотриманням умов припинення вогню і моніторингом обстановки».
 
Об’єктивний міжнародний контроль можливий лише у випадку, коли його здійснюватимуть ОБСЄ чи «блакитні каски» ООН, а не ОДКБ. І лише після того, як з території України будуть виведені регулярні частини ЗС Росії та російські найманці.
 
«По-четверте, має бути виключене використання бойової авіації проти мирних громадян та населених пунктів у зоні конфлікту».
 
Наскільки відомо, авіація ЗС України проти мирних громадян не використовується. Вочевидь Путін вважає мирними громадянами озброєних бандитів та своїх найманців, що цілком відповідає його доктрині ховатися за спинами мирних громадян.
 
«По-п’яте, організувати обмін насильно утримуваних осіб за формулою "всіх на всіх" без будь-яких попередніх умов».

Якщо йдеться про захоплених заручників, то ані українська влада, ані збройні сили цю ганебну практику не використовують. Це притаманно терористичним організаціям ДНР, ЛНР та їхнім російським господарям. Тому говорити про обмін «насильно утримуваних осіб» щонайменше некоректно, оскільки українська сторона ніяких осіб насильно не захоплювала. Можна вести мову лише про обмін військовополонених. А заручники, захоплені терористами, дійсно мають бути звільнені без будь-яких попередніх умов.
 
«По-шосте, відкрити гуманітарні коридори для пересування біженців і доставки гуманітарних вантажів в міста та інші населені пункти Донбасу - Донецьку та Луганську області».
 
Хто про що, а вошивий про лазню. Що таке «гуманітарні вантажі», ми вже знаємо з досвіду «гуманітарного конвою». Путін хоче організувати постійні коридори, щоб поставити на потік постачання бандформувань БТРами, танками та іншою «гуманітаркою».
 
«По-сьоме, забезпечити можливість направлення в постраждалі населені пункти Донбасу ремонтних бригад для відновлення зруйнованих об'єктів соціальної та життєзабезпечуючої інфраструктури».
 
Цікаве питання, навіщо і звідки направлятимуться ці ремонтні бригади? Невже на Донбасі не залишилось сантехніків, електриків, будівельників та інших фахівців? Відповідь на це питання дав сам автор мирного плану.
 
«Надо открыть гуманитарные коридоры на Донбасс и отправить туда ремонтные бригады для восстановления инфраструктуры, заявил президент РФ Владимир Путин».

От тепер усе зрозуміло. «Гуманітарними» коридорами безперешкодно, а головне – на законних підставах, у відповідності з «мирним» планом, йтимуть з Росії не лише танки, БТРи, Гради та інша «гуманітарка», а й екіпажі, обслуга та інші «гуманітарії» та «сантехніки».
 
Зверніть увагу, у «мирному» плані немає жодного слова про виведення російських військ з української території. Про припинення постачання зброї, живої сили і техніки сепаратистам. Про припинення обстрілів українських військ та населених пунктів з російської території. Про відведення російських військ від українських кордонів до місць їх постійної дислокації. Про відновлення контролю над державним кордоном. Про відшкодування збитків, заподіяних Україні російською агресією. І ще багато чого немає.
 
Зрозуміло, що такий «мирний» план не може бути базою для переговорів. Бо погодившись його обговорювати, ми тим самим визнаємо наступне.
 
1.Росія жодним чином не причетна до терористично-сепаратистського шабашу у південно-східних областях України. Навпаки, Росія не агресор, що веде підлу так звану гібридну війну, а благородний миротворець.
2.В Україні має місце не антитерористична операція проти бандформувань, озброєних та підтримуваних Російською Федерацією, а громадянська війна.
3.Українські війська обстрілюють населені пункти та мирне населення, використовуючи важку артилерію та авіацію.
4.Українська влада та збройні сили практикують захоплення заручників та їх насильницьке утримання.
 
Зрозуміло, що переговори на такій «базі» безперспективні, це лише марне витрачання часу, який Росія та її маріонетки використають для зміцнення своїх позицій. Тому не зовсім зрозумілий оптимізм президента Порошенка, викладений у повідомленні його прес-служби.
 
«Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Росії Володимиром Путіним.
Результатом розмови стала домовленість про режим припинення вогню на Донбасі. Було досягнуто взаєморозуміння щодо кроків, які сприятимуть встановленню миру».
 
Якщо ця домовленість базується на плані Путіна, нічого доброго не варто очікувати. Втім, поживемо – побачимо.