Чую про що завгодно, окрім підготовки партизанського руху. Це щоб не провокувати доброго зараз ворога, аби не став злим? Оці міркування про "не спровокувати" вже давно не доречні. Мрії про переговори і т.і. "миролюбну" дурість треба вважати інвалідністю головного мозку 1 групи. Цей ворог розуміє лише коли йому шпалою по набалдашнику...
 
Отже, першим кроком треба розрахувати стратегію захисту країни на найближчий рік. Без сумніву, вона вже є. Питання лише - яка саме. Якщо її готували ті, хто винний в іловайському котлі, хай їдять ту стратегію без краплі води. Це не рахується.
 
В нас є фахівці, які розуміються в військових справах на адекватному рівні. Питання: хто і як тих людей поставить на чолі Генштабу. В нас є такі люди, як С.Семенченко і Ю.Бутусов. Тож, народний контроль за цією справою забезпечений.
 
До Іловайська С.Семенченко написав, що потрібно готувати країну до тривалої масової партизанської війни. Тільки-но він це написав, як одразу почалися бої в Іловайську, його поранення, шпиталізація, адський час оточення та визволення людей. Як не важлива тема, а було йому не до неї. Вражає те, що цю тему ніхто не підхопив. Чи, може, я цього не побачив? Навряд чи. Тож, вважаю за потрібне привернути увагу товариства до теми підготовки партизанського руху.
 
Що має бути в стратегії партизанського руху - більш менш зрозуміло. Досвід УПА є, творчо доповнити його з урахуванням на місцевий ландшафт та наявність місцевих постачальників зброї, боєкомплектів, їжі і питної води, опалювальних устроїв та палива, теплого одягу, медикаментів і т.і., завдобних місць для схронів - основних та резервних ... Додати сюди систему управління - штаб, структуру координації дій, канали зв'язку, техніка зв'язку. Канали транспортування та можливості ремонту техніки. Головне тут - розробка реалістичної прив'язки до місцевості. Обов'язково - точне знання настроїв мешканців, дуже бажано - персонально. Над цим мають працювати місцеві активісти.
 
Але є ще три складових (щонайменш), які потребують уваги товариства:
 
1) Масове навчання і тренування патріотів. Саме патріотів. Відбір кадрів має бути дуже жорстким. Всіх загалом тренувати, а тим паче - озброювати категорично(!!!) не припустимо! Має бути програма таких навчань. Мають терміново готуватися тренувальні табори. Навіть підхід до таборів для загалу має бути заборонений. Відібрані для тренувань люди мають бути інкогніто. Секретність тут важлива так само, як при підготовці розвідників і т.і.
 
З огляду на просякнутість існуючих нелюстрованих гілок державного управління, включно з армійським та СБУшним, агентурою ФСБ, стратегію партизанського руху мають розробляти люди, особливо провірені патріотичним осередком - самими С.Семенченко та Ю.Бутусовим і тими, кому довіряють вони.  
 
2) Відбір кадрів для партизанського руху - від самої голови до рядових бійців. На мою думку, достатньо призначити керівників, а ті вже призначатимуть своїх довірених людей на нижчи ланки, відповідно. І таким чином - по всіх поверхах управлінської та виконавчої структури.
 
3) Все, про що написано вище, і про що не написано, має бути втілене в життя розпорядженням Президента. Треба йому про це якось нагадати, чи що?
 
Я намагався привернути увагу до теми. Звісно, те, що я тут написав - це аматорське бачення. Деінде, мабуть, забагато якихось дрібниць. Навіщо? А раптом, щось якось комусь нагадає! Прошу вважати це спробою краудсорсінгу.
 
Слава Україні!

Героям слава!